Декомунізація армії: чи потрібно позбуватися радянських символів

Читать на русском
Денис Поповичжурналіст

Командування високомобільних десантних військ ЗСУ ухвалило рішення перенести професійне свято українських десантників з 2 серпня на 21 листопада, а також змінити символіку військ. Бійці отримають нову емблему, а замість звичного з радянських часів блакитного берета носитимуть темно-бордовий (колір maroon). Це не перша спроба українських військових позбутися спадщини старої радянської армії. Наскільки необхідним є цей процес?

Нещодавно командування високомобільних десантних військ ЗСУ повідомило про реформи в системі ВДВ. По-перше, бійці змінять звичний із радянських часів блакитний берет на темно-бордовий (колір maroon). По-друге, переноситься дата професійного свята українських десантників – його святкуватимуть не 2 серпня, а 21 листопада – в день святого Архистратига Михаїла, який вважається покровителем парашутистів. Нова емблема десантників складатиметься з вогняного меча Архистратига Михаїла на тлі парашута й крил янгола.

У командуванні ВДВ запевняють, що не збираються відмовлятися від блакитного берета, з яким багато поколінь десантників йшли до бою. Просто 21 листопада відбудеться урочисте прощання з цим символом мужності й героїзму, який тепер буде поміщений до музеїв військових частин. А для українських десантників прийшов час перегорнути сторінку своєї історії й більше відповідати загальносвітовим тенденціям, прийнятим в країнах членах НАТО.

Річ у тім, що темно-бордовий берет як елемент одягут був вперше запроваджений у роки Другої світової війни британським генералом Фредеріком Браунінгом, командиром 1-ї повітряно-десантної дивізії армії Великобританії, сформованої в 1941 році. Саме в береті кольору maroon британські десантники взяли участь у рейдах на узбережжі Франції (операція «Укус») та на узбережжі Норвегії (операція «Незнайомець») в 1942 році.

День захисника України: скільки українців готові стати на захист БатьківщиниСьогодні ми втретє святкуємо нове державне свято – День захисника України. Дізналися, хто його підтримує та наскільки патріотичними стали українці.

На жаль, в 1944 році, під час невдалої для союзників операції «Маркет Гарден» у Нідерландах, британська бригада зазнала втрат, від яких так і не оговталася. У 1945 році, після завершення війни в Європі, ця військова частина була розформована, але традицію носити саме темно-бордові берети встигли перейняти американські десантники. І зараз воїни-десантники армій 59 країн, включаючи 19 країн-членів НАТО, носять берети кольору maroon.

До слова, темно-бордові берети спочатку існували і в радянських повітряно-десантних військах: вони були запроваджені в 1967 році легендарним командувачем ВДВ Василем Маргеловим. Однак у 1968 році, під час вторгнення радянських військ до Чехословаччини, бійці однієї з десантних частин для чогось наділи саме блакитні берети, які були затверджені в 1969 році наказом міністра оборони СРСР.

Як уже повідомляло «Слово і Діло», до зміни символіки чинні десантники поставилися по-різному. Одна категорія військовослужбовців вважає, що не можна відмовлятися від традицій, а інша переконана в тому, що українська армія не має бути схожою на окупаційну російську армію, в якій, як і раніше, використовуються блакитні берети.

До слова, ЗСУ не вперше здійснюють спроби відійти від радянських традицій, правонаступницею яких стала армія країни-агресора. День захисника України в нашій країні вже третій рік відзначається не 23 лютого, а 14 жовтня. Крім того, в Україні серйозно обговорюється питання зміни військових звань. Наприклад, у 2015 році президент Петро Порошенко запропонував запровадити у військах звання «хорунжий» і «бригадний генерал».

Крім того, навесні-влітку 2017 року обговорювалася перспектива розширення в ЗСУ лінійки сержантських звань за американським зразком (у парламенті був навіть зареєстрований відповідний законопроект). Це було необхідно для того, щоб підвищити роль сержантів в українській армії, як це вже зроблено в армії США. Однак для цього мало просто змінити погони – потрібно змінити філософію підготовки сержантів. Наприклад, у США сержанти безпосередньо займаються бойовою підготовкою та роботою з особовим складом. Кар'єра сержанта порівнянна з кар'єрою офіцера, до завдань якого належить лише планування й керування бойовими діями. Такої системи в радянській, а потім і в українській армії практично не було.

Цікаво, що святкувати день ВДВ 2 серпня – це також радянська спадщина. Цей день вважається днем народження радянських повітряно-десантних військ, тому що саме 2 серпня 1930 року у Воронежі вперше був десантований на парашутах підрозділ із 12 осіб. Купання у фонтанах також має радянське коріння – і з цією практикою українським десантникам точно доведеться розпрощатися, тому що 21 листопада залізти у фонтан уже не вийде...

І все ж зміна символіки дуже важлива, вважає полковник запасу Юрій Повх. Вона допомагає на ментальному рівні піти від радянського минулого й почати будувати армію з власними традиціями. На думку Повха, міняти потрібно не лише колір головних уборів, а й методи стройової підготовки. Наприклад, відмовитися від так званого «прусського кроку» – 120 кроків за хвилину. Навчання премудростям стройової підготовки в старій радянській армії відбирало дуже багато часу, який можна було б витратити на бойову підготовку або вивчення основної спеціальності.

Денис Попович, спеціально для «Слова і Діла»

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: