Рівно чотири роки тому Верховна Рада України ухвалила пакет так званих «диктаторських законів». Закони, що обмежують права громадян і дають більше прав для покарання учасників акцій протесту, були проголосовані з кричущим порушенням регламенту: ухвалювалися підняттям рук, без обговорення і без використання системи «Рада». Вже 28 січня парламент скасував це рішення, але багато норм із цього пакети нікуди не поділися: пізніше вони були ухвалені в інших законах або готуються до запровадження. «Слово і Діло» аналізувало, які норми із «законів 16 січня» діють зараз в Україні.
Для перешкоди збору «Автомайдану» в 2014 році парламент ухвалив закон, що забороняє автомобільний рух у колонах більш ніж п'яти машин. Порушення закону каралося штрафом до 850 гривень або позбавленням прав на 1-2 роки. При цьому схожа постанова була ухвалена Кабінетом міністрів України ще в 2001 році. Згідно з нею, автоколона мла бути розділена на групи (не більш ніж 5 машин у кожній).
До кінця 2018 року в Україні буде запроваджена автоматична відео- та фотофіксація порушення правил дорожнього руху. Аналогічний закон був у пакеті «16 січня».
Також парламентарі ухвалили в 2014 році закон, який передбачає обмеження доступу до інтернет-ресурсів, що порушують законодавство. Схожа заборона була запроваджена в Україні минулого року. Нагадаємо, 17 травня набув чинності указ президента України Петра Порошенка про блокування російських соціальних мереж, пошукових і поштових сервісів. Зокрема, були заблоковані Yandex, «ВКонтакте», «Одноклассники» та бухгалтерський програмний продукт 1С. Щоправда, в «законах 16 січня» штраф за порушення був набагато вищим – до 6,8 тисячі гривень, зараз порушення може обійтися провайдерам у 1,7-3,4 тисячі гривень.
У 2017 році не пройшов законопроект щодо обов'язкової реєстрації абонентів мобільного зв'язку за паспортом. Аналогічний закон був серед «диктаторських».
Ще один закон із пакета «16 січня» успішно прижився в Україні сьогодні – про заочне кримінальне провадження. У 2014 році його планували здійснювати, якщо підозрюваний ухиляється від органів слідства. Відповідно до закону, схваленого Радою навесні 2017 року, заочне провадження застосовується до осіб, які переховуються від слідства більш ніж 6 місяців.
Уже в жовтні 2014 року парламент посилив покарання за заклики до насильницької зміни влади й масових заворушень. Так, передбачені покарання у вигляді позбавлення волі від 3 до 5 років за легкі прояви та від 10-15 років і до довічного ув'язнення, якщо це призвело до загибелі людей. При цьому в «диктаторських законах» передбачався штраф або ув'язнення до 3 років при повторному порушенні.
Детальніше – на інфографіці.
Нагадаємо, в грудні минулого року Конституційний суд України скасував заборону призначати керівниками вищих навчальних закладів тих, хто голосував за диктаторські закони 16 січня 2014 року. Відповідна заборона був визнана неконституційною.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»