Закон зовсім не про деокупацію або реінтеграцію, а про забезпечення суверенітету. У цьому вже прихована низка відповідей і низка проблем.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів політолог, голова Єдиного координаційного центру «Донбас» Олег Саакян, оцінюючи законопроект про реінтеграцію Донбасу.
Перші законодавчі ініціативи
«Спочатку документ не містив реінтеграції, але з огляду на бажання отримати політичні та електоральні дивіденди, АП і топ-політики почали подавати його як законопроект про реінтеграцію або деокупацію. Це був маленький законопроект, спрямований на оптимізацію військово-адміністративного управління, посилення спроможності впливу президента на прифронтових територіях, перепідпорядкування Нацгвардії ЗСУ та створення оперативного штабу управління. Але навіть визнання РФ агресором, а територій –окупованими вносилося виключно до преамбули законопроекту й не мало б жодних наслідків», – зазначив Саакян.
Однак, уточнив він, з огляду на політичну кон'юнктуру та інші фактори, проект став законом про реінтеграцію, чим фактично легітимізували процес обговорення в парламенті всього спектра питань, які накопичилися більш ніж за три роки.
«У суспільства був запит на внесення зрозумілості до російсько-української війни, був запит на те, щоб речі назвали своїми іменами, на визначення статусу й регламентування жителів, які перебувають на окупованих територіях, які є колаборантами в органах управління. Все це нардепи й політсили вирішили вписати до одного закону», – додав експерт.
Донбас: крок вперед і два назад
«Важливо те, що РФ визнали агресором, є визнання статусу, ми відходимо від гібридних назв для цілком зрозумілих і прямих явищ. Також важливим є визнання окупованих територій», – підкреслив Саакян.
За його словами, вкрай важлива легалізація в повному обсязі дій ЗСУ з відсічі агресії РФ на Донбасі.
Реінтеграція Донбасу: що передбачає законопроектБезпрецедентні повноваження силовиків і відповідальність держави-агресора - норми законопроекту про реінтеграцію Донбасу
Однак є багато негативних моментів, зокрема розширені повноваження президента в обхід Конституції, наголосив він.
«Це само собою кидає тінь на весь законопроект. По-друге, посилені його повноваження на Національну гвардію, ЗСУ, що створює дисбаланс у політсистемі, яка й так хитка та надмірно концентрована під АП», – продовжив експерт.
На його преконання, також створюється цілий список ризиків, пов'язаних із правами людини.
«У законопроекті частково продубльований закон про оборону, але при цьому не запроваджені запобіжники, що якраз є в законі про оборону при запровадженні воєнного режиму. Тут є цілий спектр того, до чого можуть виникнути питання у правозахисних організацій, що може стати причинами для систематичного порушення прав людини», – пояснив політолог.
Закон у дії
На його думку, в стратегічному плані документ важливий, оскільки дає можливість внапрацювання послідовної політики щодо реінтеграції та деокупації.
«Якщо слідувати цьому, законопроект буде робочим», – припустив він.
«Але за тієї нереформованої системи, яка є в Україні, будь-який найкращий законопроект можна перекрутити на 180 градусів на будь-якому з етапів його імплементації. Тому ризики великі. Але законопроект і не може нас убезпечити від того, як він реалізовуватиметься», – резюмував Олег Саакян.
Детальніше про те, що передбачає законопроект, дивіться на нашій інфографіці.
Також аналітики «Слова і Діла» з'ясували, чиї голоси стали вирішальними під час голосування.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»