Днями директор Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович заявив про фактичне завершення декомунізації в Україні. Крім того, за його словами, в Україні демонтували майже всі пам'ятники Леніну.
«Декомунізація в контексті позбавлення символів тоталітарного режиму фактично завершена. У нас відбулося перейменування населених пунктів – близько тисячі. Це майже все», – повідомив В'ятрович.
Процес ліквідації в Україні наслідків комуністичної ідеології почався ще в 2015 році, коли Верховна Рада ухвалила пакет відповідних законів. «Слово і Діло» аналізує, які обіцянки на цю тему давали українські політики.
Декомунізатори. Хто з мерів українських міст найшвидше перейменовує вулиціСлово і Діло з’ясовувало, хто з міських голів найсумлінніше виконує обіцянки щодо перейменування вулиць та усунення з них радянської символіки.
До пакета законів, ухвалених парламентом, увійшли «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років», «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного режимів», «Про правовий статус і пам'ять борців за незалежність України в XX столітті» та «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років». Закони набули чинності в травні, проте наприкінці квітня 2015 року тоді ще міністр культури В'ячеслав Кириленко обіцяв, що пам'ятники Другої світової війни залишаться на своїх місцях.
«У нас ухвалений закон про вшанування пам'яті учасників Другої світової війни. Тому те, що стосується Другої світової війни, залишатиметься на своїх місцях, а те, що стосується злочинів комуністичного тоталітарного режиму й пам'ятників його діячам, звичайно, буде на підставі закону демонтуватися», – заявляв чиновник і свою обіцянку виконав.
Обіцяв, що Верховна Рада доведе процес декомунізації в країні до кінця, Андрій Парубій. «Я можу вас запевнити, що Верховна Рада повною мірою скористається своїм правом за цим законом і передбаченими законом повноваженнями. Нехай ніхто не думає, що зможе зупинити процес декомунізації в Україні», – обіцяв Парубій ще в статусі народного депутата.
Однак не всі в парламенті підтримали його точку зору. Представники «Опозиційного блоку» виступали різко проти ухвалених законів. Нардеп Микола Скорик восени 2015 року запевнив, що після наступних парламентських виборів «Опоблок» скасує закон про декомунізацію. Минулого року схожу обіцянку дав Олександр Вілкул: «Після виборів ми змінимо закони про насильницьке перейменування – люди мають самі визначати назви міст і свята (через місцеві референдуми – ред.)».
А Михайло Добкін узагалі обіцяв після приходу до влади відновити всі повалені пам'ятники.
У регіонах України нові закони теж були ухвалені по-різному. Голова Сумської обласної державної адміністрації Микола Клочко обіцяв реалізувати ухвалені парламентом рішення. «Сумська область, як і вся Україна, має позбутися комуністичних символів. На карті не буде жодних ленінських або кіровських сіл, вулиць Леніна. Не буде жодних монументів комуністичним окупантам і державним терористам. Час тоталітарних режимів іде в минуле», – зазначив він.
На початку 2016 року Клочко видав розпорядження «Про реалізацію закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) режимів в Україні в Сумській області», яким затверджені відповідні заходи на території області. У травні були підписані кілька розпоряджень щодо перейменування населених пунктів у області та об'єктів топоніміки в Сумах.
У Харкові для перейменування вулиць, станцій метро, районів та інших об'єктів у місті була створена спеціальна робоча група, як і обіцяв мер Геннадій Кернес. Декомунізація була проведена в Чернігові. Мер Владислав Атрошенко наприкінці 2015 року поновив історичні назви 9 вулиць, а після – ще 59 топонімів.
В Івано-Франківській області станом на березень 2016 року вже не було жодного міста чи села з «комуністичною назвою». Раніше обіцянку провести декомунізацію давав кандидат на посаду мера Івано-Франківська Руслан Марцінків.
А от міський голова Полтави Олександр Мамай заявив, що вважає рішення про декомунізацію помилковим, і перейменовувати вулиці не буде. За його словами, якщо парламент знайде кошти на перейменування вулиць, то цим займатиметься наступний склад депутатів міськради. У 2016 році Полтава стала лідером в антирейтингу з реалізації цього процесу. Розпорядження про перейменування вулиць, більшість з яких розташовані в Полтаві, в результаті підписав голова ОДА Валерій Головко.
До речі, народний депутат Ігор Артюшенко в 2016 році обіцяв подати до правоохоронних органів заяви про скоєння злочину представниками місцевих рад, які саботують декомунізацію.
«На імена тих представників місцевих рад, які принципово саботують декомунізацію, ми найближчим часом подамо заяву про скоєння злочину до правоохоронних органів», – заявляв Артюшенко.
Згодом нардеп повідомив, що подав заяву до Приморського відділення поліції Бердянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області про скоєння кримінального злочину.
Нагадаємо, 8 лютого депутати Київської міської ради проголосували за перейменування столичної станції метро «Петрівка» на «Почайну».
Олександра Худякова, спеціально для «Слова і Діла»
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»