В Україні 18-20 лютого проходять заходи, присвячені пам'яті героїв Небесної Сотні. Саме ці кілька днів чотири роки тому запам'яталися жорстоким протистоянням на Майдані, під час якого загинули близько ста людей, понад тисяча отримали поранення. «Слово і Діло» проаналізувало, які обіцянки політики дають учасникам Революції Гідності.
Навіть через чотири роки після всіх подій на Майдані актуальним залишається питання притягення до відповідальності винних за розстріл активістів. Майже відразу після закінчення протистоянь у Києві в 2014 році виконувач обов'язків президента України Олександр Турчинов обіцяв знайти винних у масових вбивствах. Згодом схожі обіцянки давали народні депутати Олег Осуховський та Богдан Дубневич.
Треті роковини розстрілу Майдану: головні невиконані обіцянки політиківУ треті роковини кривавих подій Революції гідності «Слово і Діло» пригадує невиконані обіцянки постмайданної влади.
Відзначимо, що станом на початок 2017 року суди винесли 35 вироків у 220 справах Майдану, проте до реального позбавлення волі засуджена лише одна людина. У грудні минулого року в Генеральній прокуратурі України повідомили, що в кримінальних провадженнях щодо подій листопада 2013-лютого 2014 років проведено понад 3 тисячі судових експертиз.
Довести розслідування злочинів до кінця обіцяв генеральний прокурор Віктор Шокін (обіймав посаду в 2015-2016 роках). У лютому 2016 року в ГПУ заявили про встановлення підозрюваних і викриття схеми скоєння злочинів проти мітингувальників у Києві. У березні заступник генпрокурора Юрій Столярчук запевнив, що імена замовників та організаторів розстрілів на Майдані будуть оголошені, а їхня провина буде доведена. Проте 29 березня Верховна Рада звільнила Шокіна й він не встиг виконати свою обіцянку.
Наступник Шокіна Юрій Луценко майже відразу після вступу посаду обіцяв, що всі, хто вбивав людей на Майдані, будуть засуджені «очно або заочно».
«За повідомленням прокурорів і слідчих, справа щодо подій на Майдані 18, 19 і 20 числа буде завершена протягом осені цього року. І ми зможемо передати на суд, очний і заочний, всіх, хто віддавав злочинні наказ», – запевнив Луценко влітку минулого року, однак свого слова не дотримав, досудове розслідування досі триває.
Поки правоохоронці займаються розслідуванням злочинів на Майдані, місцеві чиновники та народні депутати вирішують питання, як увічнити пам'ять загиблих учасників Революції Гідності. У 2014 році радниця президента Ольга Богомолець повідомила, що в Україні розроблять нові нагороди для героїв Небесної Сотні. Пізніше Петро Порошенко затвердив Орден Героїв Небесної Сотні й нагородив ним трьох загиблих активістів.
Голова Дніпропетровської обладміністрації Валентин Резніченко в 2016 році провалив обіцянку створити Алею пам'яті загиблих героїв революції та воїнів АТО.
«Ми все зробимо для того, щоб найближчим часом з'явився пам'ятник героям (Небесної Сотні – ред.). Ще у вересні разом із громадськими організаціями та представниками Євромайдану ми домовилися, що пам'ятник буде. Зараз проходить конкурс, чекаю рішення. Я підтримаю громадськість в її виборі й зроблю все, щоб усі процедури, необхідні для встановлення пам'ятника, пройшли якомога швидше», – обіцяла торік голова Харківської ОДА Юлія Світлична.
У самому Харкові ще в 2015 році, згідно з обіцянкою мера Геннадія Кернеса, були встановлені меморіальні дошки Євгену Котляру та Владиславу Зубенку, які загинули на Майдані.
А зовсім нещодавно президент Петро Порошенко пообіцяв, що через кілька років у Києві з'явиться меморіал героям Небесної Сотні. «Я впевнений, що і меморіал, і музей, які з'являться через кілька років, відображатимуть те, що ми відчуваємо, згадуючи про героїв Небесної Сотні та про Революцію Гідності», – зазначив глава держави.
Нагадаємо, вчора в Києві на Алеї Героїв Небесної Сотні відбувся молебень пам'яті загиблих учасників Революції Гідності.
Олександра Худякова, спеціально для «Слова і Діла»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»