Останнім часом ейфорія з приводу того, що роботи позбавлять людство рутинної роботи й звільнять час для творчості, змінилася побоюваннями, чи не призведе повальна роботизація всіх сфер життя до тотального безробіття. Аналітики «Слова і Діла» вивчали, наскільки глибоко роботи проникали в різні виробничі процеси й чим це може обернутися для людей у найближчі 13 років.
За останніми даними Міжнародної федерації робототехніки (IFR), автоматизація виробництва прискорюється в усьому світі й у середньому в промисловості на 10 тисяч працівників припадають 74 роботи. В Європі щільність роботів на виробництві найвища й становить 99 одиниць, в Америці – 84, в Азії – 63 одиниці.
Десятку найбільш автоматизованих країн у світі очолює Південна Корея, далі йдуть Сінгапур, Німеччина, Японія, Швеція, Данія, США, Італія, Бельгія та Тайвань. Ідеться не про розробку інновацій у робототехніці, а саме про темпи впровадження роботів у промисловості. Південна Корея вирвалася в світові лідери (631 роботів на 10 тисяч працівників), тому що основна частина роботів застосовується в електротехнічній, електронній та автомобільної промисловості.
Поза юрисдикцією, або Чому Україна досі пасе задніх на ринку IT-індустріїЧи все так просто з українським сегментом IT? Чи не пов'язані зайві емоції з прихованим небажанням встановити прозорі та чесні методи ведення бізнесу, аби залишити все як є?
При цьому Японія залишається провідним промисловим виробником роботів у світі: виробничі потужності японських постачальників досягли 153 тисяч одиниць у 2016 році – найвищий рівень за всю історію. Сьогодні японці постачають 52% світової пропозиції роботів.
Україна, на жаль, не увійшла навіть до переліку 40 країн, що використовують роботів у виробництві. Так, в Індії, на Філіппінах і в РФ на 10 тисяч робочих припадають 3 роботи. Що не так з Україною, при тому, що наші IT-шники очолюють престижні світові рейтинги «білих» хакерів й затребувані в провідних світових компаніях? Причини не лише у відсутності високотехнологічних галузей виробництва, але й у тому, що талановиті фахівці змушені працювати в «тіні».
Тим часом у світі заговорили про те, що роботизація виробництва вже зараз призводить до того, що роботу втрачають люди. За даними Національного бюро економічних досліджень США, використання одного промислового робота скорочує робочі місця 6 америкаців. За період із 1990 до 2007 року були скорочені 670 тисяч робочих місць. За даними американських дослідників у виданні «Роботи та робочі місця», до 2025 року в США без роботи можуть залишитися 3,4 мільйона осіб. Це призведе до збільшення безробіття на 2%, а зарплати в промисловому виробництві знизяться майже на 3%.
Аналітики консалтингової компанії McKinsey & Co в своєму новому звіті заявляють, що до 2030 року від 75 мільйонів до 375 мільйонів осіб у всьому світі можуть втратити роботу. Таких висновків у McKinsey & Co дійшли після того, як дослідили дані про 800 професій у 46 країнах.
Українські IT-фахівці очолили світовий рейтингКоманда українських айтішників з КПІ посіла перше місце в світовому рейтингу білих хакерів.
Від автоматизації найбільше постраждають машинні оператори та працівники харчової промисловості. Третина робочих у таких країнах, як Німеччина чи США, будуть змушені шукати нову роботу. А ось у менш розвинених країнах, де не вистачає коштів на автоматизацію, кількість найманих працівників залишиться майже на тому ж рівні.
Футурологи говорять про те, що технології призведуть до вимирання таких професій, як водії, продавці, працівники фабрик із виробництва одягу та взуття. Без роботи можуть залишитися не лише люди, що займаються фізичною працею. Штучний інтелект згодом витіснить бухгалтерів, фінансових аналітиків, промислових дизайнерів, архітекторів, журналістів і навіть юристів і суддів. Зберігатимуться професії, де важко передбачити перебіг подій: рятувальники, вчителі, няні та інші фахівці, що працюють із дітьми, а також професії, де потрібно спілкуватися з людьми. Однак усе це перспектива віддаленого майбутнього.
До того ж дронами, 3D-принтерами й хитромудрими машинами все одно керуватимуть люди. Тому в майбутньому найбільшим попитом користуватимуться інноваційні професії.
«Сьогодні технології змінюються щодва роки. Тобто щодва роки працівник або оновлює свої знання, навчаючись дистанційно чи онлайн, мається на увазі не вища освіта, а будь-які освітні платформи, курси, або переучується», – говорить заступник голови Державної служби зайнятості Сергій Кравченко.
Коли в 1954 році в США був створений перший промисловий робот-маніпулятор, вчені не думали про те, що процес роботизації розвиватиметься настільки стрімко, що в 2017 році людиноподібний робот Сара отримає громадянство Саудівської Аравії.
Детальніше – на інфографіці.
«Слово і Діло» аналізувало, чому Україна досі відстає на ринку IT-індустрії.
Також ми повідомляли, що команда українських IT-фахівців зі столичного університету КПІ посіла перше місце в світовому рейтингу «білих» хакерів.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»