У всьому світі сьогодні відзначають Міжнародний день рідної мови. Свято було встановлене в 2000 році ЮНЕСКО для захисту мовного та культурного різноманіття.
Для України мовне питання стоїть особливо гостро. Якщо західна частина країни в переважній більшості розмовляє українською мовою, то східна – російською. Довгі роки цим фактом маніпулювали політики, а чотири роки тому Росія ввела на Донбас війська під приводом «захисту російськомовного населення». Зараз українську мову активно повертають до всіх сфери життя: кіно, телебачення, шкіл, держустанов. «Слово і Діло» вирішило проаналізувати, що українські політики обіцяють з приводу мовного питання.
Балотуючись на парламентських виборах у 2014 році, Юрій Левченко обіцяв зобов'язати всіх держслужбовців використовувати українську мову на роботі та під час публічних виступів. Через рік Верховна Рада ухвалила законопроект (і Левченко його підтримав) «Про державну службу», який передбачає надання українській мові статусу мови офіційного спілкування посадових осіб. Крім того, українська мова стала мовою діловодства та документації державних органів і чиновників.
На парламент цей закон не впливав, депутати могли виступати й російською мовою, поки спікер Андрій Парубій не виступив з ініціативою зобов'язати народних депутатів під час виступів у сесійній залі говорити лише українською. Звичайно, не всім це сподобалося: Юрій Бойко заявив, що «Опозиційний блок» відстоюватиме своє право виступати російською мовою.
«Це провокація. По суті, порушується конституційне право депутата на виступ. Почав цю практику, на жаль, сам спікер. Далі її підхопили радикально налаштовані елементи», – підкреслив голова фракції.
До речі, Левченко не єдиний, хто вписав до своєї передвиборчої програми обіцянку щодо мови. Валентин Ничипоренко також у 2014 році обіцяв ініціювати й підтримувати закони, спрямовані на підтримку та розвиток української культури, однак слова не дотримав. Коли голосувалися відповідні законопроекти, нардепа не було в залі, а своїх пропозицій він не вносив.
Минулого року Рада схвалила новий закон про освіту, що викликав бурхливі дискусії як в Україні, так і за кордоном. Відзначимо, згідно з реформою, мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова – українська. Діти національних меншин починатимуть вчитися українською, а мову нацменшини вивчатимуть як окрему дисципліну. Нардеп Олександр Вілкул обіцяв, що «Опозиційний блок» після приходу до влади скасує заборону на навчання в школі місцевими мовами.
«Влада своїм новим законом забороняє викладати в школах, садках і вишах російською мовою. І зробили це хитро – до 2020 року (тобто до проведення виборів) ще дозволене навчання в садочках і 1-4-х класах школи. А потім – усе, жорстка заборона. Після перемоги на виборах ми скасуємо ці дискримінаційні норми», – заявив Вілкул.
При цьому віце-прем'єр-міністр В'ячеслав Кириленко пообіцяв, що школи з російською мовою навчання не закриватимуть.
Міністр юстиції Павло Петренко виступає за те, щоб держслужбовці знали не лише українську мову, а й англійську. «З 2019 року знання англійської мови буде однією з умов номінування на державну службу. Ті, хто хоче стати державним службовцем, крім української мови, мають знати англійську мову на базовому рівні», – підкреслив міністр.
Нагадаємо, Кабінет міністрів України вніс на розгляд Верховної Ради законопроект про внесення змін до закону про освіту.
Олександра Худякова, спеціально для «Слова і Діла»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»