Президент Петро Порошенко не часто тішить журналістів увагою. Він обрав шлях пострадянських лідерів держав, які в кращому разі влаштовують великі прес-конференції раз на рік. Востаннє він був хедлайнером такого формату в травні 2017-го. До цього – зустрічався із журналістами в червні 2016-го. Так само в червні 2015-го Петро Порошенко та його команда давали прес-конференцію у внутрішньому дворі Адміністрації президента. В перший рік обрання глава держави спілкувався з пресою більш охоче, втім, велика прес-конференція за першими підсумками роботи відбулася лише наприкінці грудня 2014-го – через 7 місяців після обрання на дострокових виборах.
Саме тому сьогоднішня зустріч Петра Порошенка з журналістами виглядає щонайменше сенсаційною: до традиційних «літніх» форматів прес-конференцій ще кілька місяців. До того ж про бажання публічного спілкування зі ЗМІ стало відомо лише за добу до проведення заходу. В чому можлива сенсація?
Справді, під час написання цього матеріалу було кілька гіпотез про те, про що саме захоче сказати Петро Порошенко громадянам. Та це не змінює загального припущення – можливо, президент та його команда вирішили кардинально змінити медійний порядок денний Петра Порошенка напередодні виборчого сезону 2019 року. І почати вирішили саме з публічної площини – створення іміджу «народного президента», відкритого до спілкування з людьми. І журналісти в цьому процесі мають зіграти подвійну роль: одні мають «оголити» всі недоліки Петра Порошенка напередодні президентської кампанії, після чого інші зможуть нейтралізувати всі ці вади за рік до старту виборчих перегонів.
У мріях про другий термін
Будь-який, навіть найганебніший, вчинок політика можна по-різному висвітлити у ЗМІ. Можна обрати кілька стратегій, однак раніше українські політики найчастіше обирали дві – незграбні виправдання або гра в мовчанку. Надія в такому разі лише на те, що невдовзі негатив загубиться в інформаційному вирі інших повідомлень.
Більш складним є третій шлях – вести постійну публічну діяльність, даючи власну інтерпретацію повідомлень, які виникають довкола певного політика чи інституту влади. Професійною мовою спеціалістів зі зв’язків з громадськістю такий підхід називається «альтернативною точкою зору» або «другою думкою». Цей механізм запускає дискусію, в результаті якої будь-який вчинок публічної особи може бути інтерпретований уже зовсім по-іншому. З політичної точки зору такий крок має ризики невизначеності, адже прогнозувати рух рейтингу в такому разі вкрай складно. Політик може здобути прихильників, а може й, навпаки, зазнати ще більшої поразки.
Втім, видається, що в ситуації, в якій нині опинилися президент та його команда, це найкраща комунікативна стратегія, якою можна скористатися. За даними соціологічних опитувань, Петро Порошенко має всі шанси вийти до другого туру президентських виборів у 2019 році. Однак саме під час повторного голосування він програє майже всім опозиційним кандидатам. Тож діяти потрібно вже зараз – стратегія зменшення рейтингів опонентів не працює, коли разом із ними тане й рейтинг чинного президента. А оскільки в пропрезидентської команди є всі важелі та можливості вплинути на ситуацію в державі, варто спробувати більш рішучі дії й відновити прихильність бодай частини електорату.
Що дає публічність Петру Порошенку? Перш за все нейтралізує згубний ефект будь-яких політичних закидів та фейків, а також допоможе пояснити суспільству логіку тих чи інших дій. Щоправда, виправити попередні комунікаційні помилки буде не так легко, особливо якщо йдеться про результати деяких журналістських розслідувань.
Що тягне рейтинг на дно?
Діяльність пропрезидентської команди в останні роки навряд чи можна назвати вкрай успішною. Претензії є як до самого президента, так і до його соратників.
Перш за все найбільш невдалою показала себе стратегія роботи з громадськими організаціями, які критикували діяльність президента та його оточення. Спроби запровадити обов’язкову звітність для ГО, ініціативи про створення законопроекту для боротьби з фейками, обшуки журналістів для виявлення активісток Femen і багато інших прикладів лише розлютило й так критичну в ставленні до пропрезидентської команди громадськість.
Є й низка інших факторів, які безпосередньо пов’язані з особою президента й нависли дамокловим мечем над його рейтингами. Зокрема, це кілька гучних скандалів із журналістськими розслідуванням. Найбільш сенсаційні – про «офшори» та передачу в управління корпорації «Рошен», з останнього – про таємний відпочинок глави держави разом із сім’єю на Мальдівах.
Незадоволення викликають і конкретні справи, якими загалом займається пропрезидентська команда, й відповідальність за які брав на себе безпосередньо Петро Порошенко. Це і результати судової реформи, і розслідування злочинів під час Революції Гідності, і відсутність результатів розслідувань гучних вбивств політиків і журналістів. Поки що найбільш боляче по рейтингах президента б’є ситуація на сході України, адже Петро Порошенко обіцяв мирне вирішення конфлікту на Донбасі. Тим часом із зони бойових дій продовжують приходити невтішні новини – регулярно гинуть українські солдати, майже щодня є поранені.
Показовою є ситуація зі вшануванням пам’яті загиблих на Майдані 18 лютого цього року. Президент зі своєю дружиною вшанували пам'ять та поклали квіти біля місць розстрілів на вулиці Інститутській і рано вранці в неділю, 18 лютого. Пізніше глава держави взяв участь у відкритті виставки до Дня пам'яті Героїв Небесної Сотні в Мистецькому Арсеналі. Цікаво те, що він зміг уникнути негативних відгуків людей, які пізніше під час покладання квітів освистали голову парламенту Андрія Парубія та прем’єр-міністра Володимира Гройсмана.
Крім усього цього, є ще й низка програмних обіцянок Петра Порошенка та його команди, термін виконання яких сплив уже кілька років тому. Наприклад, закони про імпічмент та про опозицію, оновлення складу ЦВК (лише цього року планується змінити старих членів на нових), зміни у виборчому законодавстві та інші.
Чи вдасться змінити тренд?
Уже найближчим часом парламент має розглянути законопроект про створення антикорупційного суду. Саме команда президента у Верховній Раді непублічно створювала різноманітні перепони, щоб відтягнути розгляд цього питання. Вочевидь, тренд змінився: відтепер усі важливі для західних партнерів ініціативи розглядатимуться в першу чергу. Наприклад, наступним у списку може стати питання зняття мораторію на продаж землі.
Звісно, для підняття рейтингів та укріплення власних позицій напередодні виборів пропрезидентська команда спробує балансувати між задоволенням інтересів олігархів та певних поступок для пересічних українців. У кожному разі, непростих рішень не уникнути.
Про своєрідну зміну тренду заговорили й найближчі соратники президента. Так, в одному зі своїх інтерв’ю генпрокурор Юрій Луценко припустив, що для зміни іміджу президенту потрібні три складові. «Першу я вже назвав – змінитися внутрішньо. Друга – змінити зовнішнє оточення. Третя – потрібно зцементувати політичну силу, яка скаже прямо українському суспільству: «Ми знаємо що робимо, в нас є план, є результати», – зазначив Луценко. При цьому він натякнув на створення «великої центристської державницької політичної сили». Чи слід вважати, що таке об’єднання відбудеться на базі двох партій – БПП та «Народного фронту», чи, можливо, розшириться за рахунок інших партнерів?
Цікаво, що схожа ситуація з порятунком рейтингів президента напередодні другого терміну вже була в історії незалежної України. В 2008 році тоді ще очільник Секретаріату президента Віктор Балога створив новий політичний проект «Єдиний центр», який мав стати рятівною соломинкою для рейтингів Віктора Ющенка. Задум полягав у дистанціюванні від бренду «Нашої України» та створенні оновленої «картинки» на чолі з тодішнім главою держави. Втім, тоді Ющенко знехтував, по суті, єдиним шансом ризикнути та врятувати свій рейтинг.
У кожному разі, в чинного президента залишається ще кілька потужних інструментів, здатних вплинути на результати виборів – як у випадку з достроковими парламентськими, так і президентськими. Це адміністративна вертикаль у регіонах, мажоритарна складова виборчої системи та підтримка низки олігархів.
Олександр Радчук, спеціально для «Слова і Діла»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»