Те, що команда президента України Петра Порошенка має намір внести зміни до Конституції, щоб закріпити норми щодо європейської та євроатлантичної інтеграції, в реальності має дуже складний механізм втілення. Про це «Слову і Ділу» розповів експерт із конституційного права Олександр Москалюк.
«Наміри президента внести зміни до Конституції мають два важливі аспекти. Перший стосується безпосередньо самої процедури внесення змін, яка є дуже складною. Зміни мають вноситися до розділу першого Конституції України «Загальні засади». А цей розділ передбачає особливий порядок внесення змін. Спочатку президент вносить відповідний законопроект до Верховної Ради, за який мають проголосувати дві третини депутатів перший раз, і ще дві третини – другий раз», – пояснив юрист.
За його словами, якщо депутати проголосують, має пройти Всеукраїнський референдум, який фактично затверджує зміни до Конституції. Загалом до Конституції декілька разів вносилися зміни, але в такому порядку – ще жодного разу.
«Зрештою, це декларативна норма, яка не має регулятивного значення. Тут незрозуміло, хто, власне, є суб’єктом прав та обов’язків і хто має нести відповідальність, якщо Україна не досягне цієї євроантлантичної інтеграції», – пояснив Москалюк.
Якщо президент запропонує цей законопроект зараз, то він має затверджуватися протягом двох сесій. На думку експерта, вся ця процедура дуже схожа на передвиборчу програму, що дає можливість сумістити вибори та референдум.
Нагадаємо, Порошенко пропонує заякорити в Конституції вступ до ЄС і НАТО.
Також «Слово і Діло» писало, що Порошенко вніс до Ради важливий законопроект про нацбезпеку.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»