Така практика не нова. Є багато різних прикладів успішного досвіду монетизації пільг на проїзд.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів економіст Борис Кушнірук, оцінюючи ініціативу Кабміну щодо монетизазії пільг на проїзд.
«Засновник компанії IKEA, попри те, що був мільярдером, користувався громадським транспортом і показував посвідчення, яке давало право платити не 100%, а 50% вартості. Така система діє у Швеції. Можуть бути різні схеми», – зазначив Кушнірук.
«У нас дійсно є категорії – інваліди, ветерани, пенсіонери, – які мають право на безкоштовний проїзд. Якщо їм замість проїзду розраховується середня кількість поїздок, видається компенсація в грошовій формі, то в такому разі вони мають можливість самі зробити вибір. Можливо, їм надається пільга, якою вони не користуються, а якщо їм надати кошти за це, то це значно вигідніше», – уточнив економіст.
Однак, на його думку, значно кращою була б інша система компенсації – якби видавали не живі гроші, а можливість придбати абонемент.
Розенко та субсидії: віце-прем’єр двічі зірвав терміни монетизаціїГосподарства, що заощадили на опаленні минулого сезону, максимум до 15 листопада мали отримати грошову компенсацію. Але отримали її не всі.
«Залежно від того, скільки людина їздить, так ним і користується», – додав експерт.
«У цьому процесі є багато нюансів. Наприклад, питання, чи можуть скористатися такими пільгами в сільській місцевості. Переважно ні. Виходить, ця категорія повністю позбавлена права на ту пільгу, яка передбачається, й вони опиняються в менш вигідному становищі, ніж люди, які проживають у великих населених пунктах. Безперечно, монетизація має місце, але все потрібно продумати», – резюмував Борис Кушнірук.
Раніше віце-прем’єр-міністр Павло Розенко провалив терміни запровадження монетизації пільг.
Загалом у Павла Розенка в досьє 40% виконаних обіцянок проти 24% провалених. У рейтингу відповідальності членів уряду він на 12-му місці.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»