14 квітня буде два роки відтоді, як Андрій Парубій змінив у кріслі спікера Верховної Ради України Володимира Гройсмана. Гройсман на цій посаді пробув майже два роки – з листопада 2014-го, після чого очолив Кабінет міністрів. «Слово і Діло» вирішило порівняти рейтинг відповідальності політиків на посаді голови парламенту.
Поки Гройсман очолював Верховну Раду, він встиг дати 70 обіцянок, 31 з яких виконав, а ще 25 – провалив. Таким чином, рівень його відповідальності становить 44%. Це вище, ніж у Парубія, в якого 32%. Нинішній спікер Ради дав уже 65 обіцянок, 20 – провалив, ще 24 – чекають «свого часу».
Гройсман активно боровся з дисципліною в парламенті й, зокрема, обіцяв підписати розпорядження щодо оприлюднення відвідувань і голосувань народних депутатів у онлайн-режимі. Свою обіцянку він виконав того ж дня. «Якщо депутат не приходить на роботу, в нього вираховується зарплата. Також категорично заборонені будь-які відрядження на пленарному тижні, крім офіційних делегацій», – зазначив він.
А ось із кнопкодавством Гройсман не впорався: чиновник обіцяв представити нову систему роботи Ради, яка дозволить ліквідувати цей фактор. Обіцянку він давав у лютому 2016 року, проте до самого свого звільнення з посади жодних ініціатив не вніс. Також Гройсман обіцяв не підвищувати зарплату народним депутатам, але не дотримав свого слова буквально в останній день перебування на посаді: 14 квітня було підписане розпорядження про збільшення зарплати нардепам із 6,4 тисячі гривень до 17 тисяч 650 гривень.
Крім того, Гройсман провалив обіцянку про те, що Рада розгляне питання впровадження механізму відкликання народних депутатів виборцями. «Я вважаю, що відповідальність депутатів ВР за виконання своїх обов'язків має бути підвищена», – зазначив він. Але за рік жодного подібного законопроекту парламент не розглянув.
Процес реформи Верховної Ради продовжив і Парубій. Спікера, зокрема, не влаштовувала кількість парламентських комітетів і їх співвідношення з міністерствами. Зовсім нещодавно був ухвалений (і Парубій його підтримав) законопроект про внесення змін до законів України «Про комітети Верховної Ради України» та «Про центральні органи виконавчої влади» щодо оптимізації роботи комітетів, який передбачає скорочення їх кількості.
Кнопкодавство все ще залишається серйозною проблемою в парламенті й Парубій, як і його попередник, поки не може її вирішити. «Будь-який із депутатів може підійти й повідомити мені, що в залі є випадок кнопкодавства. І в той самий момент я скасовую результати голосування й ставлю питання на переголосування. Ба більше, рекомендую депутатам встати там, де є факти кнопкодавства, щоб більше цього не допустити», – за такою схемою обіцяв працювати голова ВР. Уже заз кілька місяців після цієї обіцянки Рада ухвалювала законопроект щодо судової реформи, під час голосування були зафіксовані факти кнопкодавства. Однак Парубій проігнорував звернення до нього народних депутатів і свою обіцянку провалив.
Спікер також проігнорував порушення, з якими пройшло призначення омбудсмена Людмили Денісової. Голосування в парламенті мало проходити в закритому режимі, але процедура не була витримана. Таким чином, Парубій не виконав свою обіцянку, яку дав минулого року, про те, що призначення відбуватиметься виключно за процедурою, описаною в законі.
Парубій є активним прихильником запровадження візового режиму з Росією й наприкінці 2016 року став співавтором відповідного законопроекту. «Це питання залишається під моєю особистою опікою. Я буду на цьому наполягати, щоб він знайшов підтримку в сесійній залі», – підкреслив спікер, але поки до голосування з цього питання справа не дійшла. Незабаром, на початку травня, побачимо, чи виконає Парубій свою обіцянку про ухвалення закону щодо антикорупційного суду.
Детальніше – на інфографіці.
Нагадаємо, аналітики «Слова і Діла» порівняли, як виконували свої обіцянки урядовці під час першого та другого року роботи.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»