6 липня під час занять із бойової підготовки в Рівненській області стався розрив ствола міномету «Молот», у результаті троє людей загинули, дев'ятеро – поранені. Причиною трагедії називають так зване подвійне заряджання – ситуацію, коли в стволі міномета опиняються відразу дві артилерійські міни замість однієї.
Про це в ексклюзивному матеріалі «Дефект конструкції. Чому міномет «Молот» не заслужив репутацію «вбивці» для «Слова і Діла» розповів журналіст, військовий експерт Денис Попович.
Український 120-мм міномет «Молот» був створений фахівцями київського заводу «Маяк» у 2015 році. У травні завдання поставили, а в жовтні вже почалися випробування. В підсумку вийшов аналог радянського міномета 2Б11, розробленого в 1979 році, зазначив Попович.
Він уточнив, що під час випробувань виявилося, що «Молот» на 7 кілограмів важчий за 2Б11. У березні 2016 року український міномет 120-15 «Молот» почав надходити у війська, а вартість одного виробу склала 480 тисяч гривень.
Журналіст нагадав, що проблеми почали виникати ще в 2016 році. Командир однієї з мінометних батарей на полігоні «Широкий Лан» у Миколаївській області повідомив про дефекти при фарбуванні, дефект підйомного механізму та метал, який починав вкриватися корозією. Також він заявив, що механізм, який захищає міномет від подвійного заряджання, зроблений із розжареної сталі, що може «призвести до розриву під час пострілу й поранень особового складу».
Вибух міномета «Молот»: що сталося й хто відповідальнийНа військовому полігоні в Рівненській області під час навчань розірвався міномет. Загинули чотири людини. Більше про трагедію знають експерти.
Уже в липні відбулася перша НП – на «Широкому Лані» в одного з мінометів «Молот» розірвало ствол, двоє людей загинули, додав Попович.
За його словами, в серпні протестували ще 12 «Молотов». Один із мінометів розвалився, не доїхавши до позицій, ще один розвалився після першого пострілу, а в інших мінометів під час стрільб заклинювало механізми.
Нова НС сталася в листопаді 2016 року. Загинули двоє людей. У березні 2017 від «Молота» загинули троє бійців. Нова трагедія сталася 6 липня 2018 року, констатував він.
Журналіст нагадав, що причиною всіх трагедій називають недоліки конструкції.
Він навів аргументацію Матіоса про те, що трагедія 6 липня сталася через так зване подвійне заряджання – ситуацію, коли в стволі опиняються дві міни замість однієї.
У суспільстві пов'язують НС із конструктивними недоліками міномета, зокрема із занадто «м'якою сталлю», з якої нібито зроблений ствол. У соціальних мережах, наприклад, згадали про висловлювання головного інженера «Маяка» Валерія Синіцина, який заявив, що при розробці «Молота» використовувалися відомості, почерпнуті з інтернету й літератури. Саме ж підприємство, хоча й належить до структури «Укроборонпрому», більш відоме виробництвом магнітофонів.
На думку Поповича, скарги бійців на неякісну зборку «Молота», скоріш за все, мають серйозні підстави, але навряд чи такі дефекти призводять до розриву стволів «Молота» та загибелі людей. По-перше, такі проблеми виникали й при експлуатації 2Б11, по-друге, один з офіцерів, який раніше стріляв зі 120-мм радянського міномета, відзначив, що єдиною причиною розриву ствола якраз і є подвійне заряджання.
За його словами, найчастіше це відбувається, коли внаслідок недбалого зберігання закупорювання з мінометними пострілами в деяких боєприпасів відсиріває запал або ж порох у метальних зарядах.
«При заряджанні такого пострілу відбувається осічка. Наприклад, недосвідчений командир у напруженій бойовій ситуації може втратити здатність адекватно оцінювати ситуацію й починає діяти «на автоматі». Побачивши, що пострілу не відбулося, такий командир просто ставить запобіжний механізм від подвійного заряджання в нейтральне положення, що дозволяє дослати до ствола другий постріл, який цього разу спрацьовує», – пояснив експерт.
Посилаючись на статтю «Дослідження підриву мін у каналі ствола 120-мм міномета» 2017 року в журналі «Озброєння та військова техніка», він зазначив, що конструктивні недоліки міномета не можуть викликати руйнування ствола під час стрілянини. У статті зазначено, що якщо український «Молот» і радянський міномет близькі за своїми конструктивними особливостями, значить, можна припустити, що характер і причини руйнування стволів будуть аналогічними.
У цій же статті зазначається, що ситуація з «Молотом» стала елементом інформаційної війни, додав Попович. При висвітленні такого роду подій вітчизняні ЗМІ роблять «упереджені висновки щодо міцності ствола міномету й впливу дефектів конструкції на так звані «вибухи».
З'явилося фото міномета «Молот», котрий розірвавсяОпубліковане фото міномета «Молот», через розрив якого на Рівненському полігоні загинули троє військовослужбовців, а ще дев'ять отримали поранення.
«Ці публікації засоби масової інформації Російської Федерації активно використовують як пропагандистські матеріали», – стверджують автори дослідження.
На його переконання, виробник зобов'язаний усунути всі виявлені дефекти в конструкції. Ця зброя потрібна фронту, тому що старі радянські 120-мм міномети вже відпрацьовують свій ресурс.
«І якщо головна причина – це людський фактор, то Міноборони та «Укроборонпром» зобов'язані припинити поширення «зради» про «міномети-вбивці». Загиблих людей уже не повернеш, але їхній гіркий досвід може допомогти іншим бійцям не повторювати таких помилок. А переконливі докази «невинуватості» українського міномета усунуть пропаганду РФ», – резюмував Денис Попович.
Докладніше читайте в матеріалі «Дефект конструкції. Чому міномет «Молот» не заслужив репутацію «вбивці».
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»