Президентські вибори – це не просто гра політичних сил і легітимація групи влади, що перемогла. Це не просто викид пари, народного невдоволення та імітація демократії.
Таку думку на своїй сторінці в Facebook висловив директор соціологічної служби «Український барометр», політолог Віктор Небоженко, передає «Слово і Діло».
Президентські вибори – перш за все одна з найгостріших форм публічної конкуренції різних політичних сил за владу, власність і майбутнє країни, констатував політолог.
Але кандидати в президенти на виборах 2019 року – це ще не політична сила, яка може щось змінити на краще або гірше в Україні, уточнив він.
«Хто зараз із наших численних кандидатів у президенти може представляти надію для одних та загрозу для інших і в підсумку може стати об'єктом підвищеної суспільної уваги, інтересу й політичного тяжіння, стати політичною силою?», – зазначив експерт.
Без усього цього будь-який переможець президентських перегонів у березні 2019 року не зможе стати лідером та епіцентром соціально-політичної мобілізації країни, додав він.
«Ми спеціально не вказуємо на натовп віртуальних кандидатів-екзополітиків (спортсмени, співаки, коміки, пророки, авантюристи, релігійні харизмати, просто люди з важкою долею тощо), які перетворюють виборчу кампанію на політичне шоу, політичне «Поле чудес», де слово або теза-слоган видається за політичну програму або обіцянку перед виборцями», – пояснив політолог.
За його словами, кандидатам-екзополітикам не потрібна реальна політична сила, вона лише заважає їм грати в політику на виборах, заважає реалізації стратегії спокушання, розваги та обману виборців.
Такий президент-початківець швидко перетвориться на об'єкт боротьби між олігархами й бюрократією, як це сталося з Ющенком та Порошенком, акцентував він.
Будь-який переможець президентських перегонів, незважаючи на політичну вдачу, легко може стати жертвою політичних інтриг, якщо він ні на кого не спирається, нікому не довіряє й не має мужності реформувати країну, підкреслив політолог.
«Молодий» президент зразка 2019 року без опори на реальну політичну силу, не маючи зв'язку з народом, беззахисний перед тиском геополітичних гравців. Він приречений повторювати неефективну стратегію колобка «я від бабусі пішов, я від дідуся пішов». У підсумку ним не буде задоволене ані українське суспільство, ані Захід, ані Росія», – наголосив експерт.
Або такий «слаборозвинений президент» просто займатиметься збагаченням і перетвориться на найбезвідповідальнішого популіста й демагога, здатного обдурити кого завгодно, щоб отримати або зберегти владу, додав він.
«У такому разі запеклість президентських виборів 2019 року, а також сильні й гострі очікування українських виборців не відповідатимуть реальним можливостям і результатам політики нового президента», – резюмував Віктор Небоженко.
«Слово і Діло» пропонує дізнатися, чи знаєте ви обіцянки тих, хто збирається йти в президенти.
Топ-20 політиків, яких українці обрали б президентом протягом останніх двох років, – за посиланням.
Скільки обіцянок президента залишаються невиконаними – на інфографіці.
Хочете обговорити матеріал? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»