Слідство у справі про вбивство одного з керівників «Української правди» Павла Шеремета не встановило у злочині ознак терористичного акту.
Як пише «Слово і Діло», про це йдеться у поясненнях, які Генеральна прокуратура надала у відповідь на заяву редактора УП Олени Притули.
Другі роковини вбивства Павла Шеремета: що пишуть у соцмережахВбивство журналіста Павла Шеремета за два роки так і не розкрите. Слово і Діло зібрало, що про це сьогодні пишуть у соцмережах.
«Суб’єктивна сторона складу злочину за статтею 258 КК (терористичний акт – ред.) передбачає порушення громадської безпеки, залякування населення, провокацію воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення, вплив на ухвалення рішень чи вчинення/невчинення дій органами державної влади», – зазначають у ГПУ.
Водночас у відомстві стверджують, що «на час реєстрації провадження та на сьогодні таких ознак не встановлено».
Також правоохоронці кажуть, що експертиза встановила потужність вибухового пристрою – від 350 до 700 грамів у тротиловому еквіваленті. Слідство наполягає, що це «відносно незначна кількість для ураження багатьох цілей».
У ГПУ говорять, що їхні працівники з нагляду за СБУ вивчали кримінальне провадження й також не встановили підстав для кваліфікації вбивства як теракту.
Також повідомляється, що прокурор, який є процесуальним керівником у справі, та двоє слідчих Нацполіції звільнені від інших розслідувань для концентрації «зусиль виключно на цьому провадженні».
Щодо вимоги Олени Притули визнати її потерпілою у справі, то ГПУ відповіла, що права та обов'язки потерпілої особи виникають із моменту подання нею заяви про скоєння злочину або заяви про залучення як потерпілої.
Там також стверджують, що в чинному КПК немає прямої вимоги щодо винесення постанови про залучення як потерпілої.
Раніше повідомлялося, що Олена Притула звернулася до суду зі скаргою, в якій вимагає визнати її потерпілою та перекваліфікувати справу на теракт.
Крім того, ще 27 лютого 2018 року цивільна дружина Шеремета звернулася до генпрокурора із заявою, в якій просила розслідувати цю справу як теракт, що призвів до загибелі людини.
Один із керівників «Української правди» Павло Шеремет загинув від вибуху вранці 20 липня 2016 року. Йому підклали вибухівку під автомобіль.
Слідство схиляється до версії про професійні мотиви убивства, але ані організаторів, ані виконавців вибуху не встановило.
За два роки після смерті відомого білоруського, російського й українського журналіста його вбивство досі не розслідуване. Правоохоронці не відповідають на більшість запитань журналістів.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»