Днями МЗС України висловило протест у зв'язку з черговою поїздкою Путіна до анексованого Криму, де він відвідав оперний фестиваль у Херсонесі. Але якщо російським політикам годі й дивуватися, то не зовсім зрозуміло, чому останнім часом на окупований півострів частіше почали їздити представники Німеччини, Італії, Франції, Великої Британії. «Слово і Діло» розбиралося, хто наважується заплямувати політичну репутацію візитами до опального Криму.
Нагадаємо, що в'їзд іноземців на тимчасово окуповану територію Криму, відповідно до статті 10 закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», можливий лише з території України на підставі спеціального дозволу через контрольні пункти. Порушення цієї норми закону є підставою для заборони в'їзду таких осіб в Україну.
У 2017 році на півострів в основному їздили візитери з країн Азії, Латинської Америки та Африки. Як правило, це були симпатики Росії, що вже втратили політичну вагу. При цьому окупаційна влада називає такі візити «народною дипломатією».
Основна частина «високих гостей» відвідали Ялту 5-8 листопада минулого року під час конференції «Крим у сучасному міжнародному контексті». Запрошували 109 осіб, а приїхали трохи більш ніж 40. Серед візитерів були помічені депутат Національних зборів Республіки Вірменія Айк Бабуханян, мер муніципалітету Хисаря (Болгарія) Пінка Димитрова Дойкова, голова фракції лівих парламенту міста Квакенбрюк (Німеччина) Андреас Маурер, «міністр закордонних справ» невизнаної Південної Осетії Дмитро Медоєв, депутат регіонального парламенту Венето (Італія) Стефано Вальдегамбері, член Народних зборів (Сирія) Салам Абудала.
Загалом у 2017 році до Криму приїжджали трохи більш ніж 30 політиків, семеро з яких представляли Італію, яка належить до симпатиків Росії.
Дещо інша ситуація зараз, коли через чотири роки після анексії до Криму потягнулися політики з інших європейських країн. Лідирує Німеччина, з якої до Криму з початку 2018 року вже з'їздили 12 депутатів і представників різних політичних рухів. З Італії та Франції на окупований півострів приїжджали по 6 політиків, із Болгарії – 5, Чехії – 4.
Вони знаходять пояснення своїм діям. Так, позафракційний словацький парламентар Петер Марчек, що став єдиним політиком, який прибув до анексованого Криму, усвідомлює, що потрапить під санкції, але сподівається на їх швидке скасування.
«Мені сказали, що, якщо я приїду до Криму, я не зможу отримати візу в Україну. Я знаю, що Крим правий, я вивчив історію. Упевнений, що санкції (з боку України щодо учасників візиту зі Словаччини – ред.) будуть, але найближчим часом в Україні пройдуть вибори, буде інший уряд, тож ці санкції можуть скасувати, – цитує Марчека «Економічна правда».
За даними Держприкордонслужби, з початку року 740 іноземцям заборонений в'їзд в Україну на 3 роки за незаконне відвідування тимчасово окупованих територій Донбасу та АР Крим.
Детальніше – на інфографіці.
Раніше ми писали, що передбачає «Кримська декларація» США.
Також ми повідомляли, що МЗС України висловило протест у зв'язку з поїздкою Путіна до Криму.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»