Кілька тижнів роботи Верховної Ради перед канікулами пройшли в супроводі протестів шахтарів, які вимагали виплатити їм борги із зарплати. За даними Міністерства енергетики, на 1 червня заборгованість становила 378 мільйонів гривень, у той час як в профспілці гірників називали набагато більшу цифру – 1,1 мільярда гривень. Щоб урегулювати це питання, парламент схвалив зміни до державного бюджету й виділив для погашення заборгованості майже 1,5 мільярда. Але закон ще не підписав президент України й протести досі тривають.
Борги із зарплати – не єдина проблема з вуглевидобувними підприємствами України. Є питання більш масштабне – збитковість шахт, з якою українська влада бореться вже не перший рік, причому безуспішно.
До та після початку війни
В Україні зосереджено близько 4% світових запасів вугілля. Станом на 2013 рік основний їх видобуток проводився в Донецькій (27% видобутку), Луганській (43%) і Дніпропетровській областях (23%). Ще 7% вугілля видобували у Львівській та Волинській областях. Тоді загалом у країні налічувалося 160 шахт, а щорічний видобуток вугілля становив 72-85 мільйонів тонн.
Після початку війни на Донбасі в 2014 році в дотаційній галузі почали серйозні проблеми, адже більшість шахт опинилися на території, непідконтрольній українській владі. Зараз в Україні налічується 102 державні шахти, але чинними поза зоною операції Об'єднаних сил вважаються лише 33.
Рівень вуглевидобутку після початку бойових дій знизився майже втричі. Наприклад, за минулий рік він склав 34,9 мільйона тонн. За п'ять місяців цього року було видобуто 1 мільйон 852,9 тисячі тонн вугілля, це на 3,6% менше від запланованого й на 7,6% менше відповідного періоду 2017-го. В результаті Україна зараз змушена закуповувати вугілля в інших країнах.
Лише 4 українські шахти працюють прибутково
За 2013-2016 роки шахти отримали сумарно 11,6 мільярда гривень державної підтримки, однак збитки виробництва готової продукції за цей період склали 17,6 мільярда гривень. Зараз зі 102 шахт із прибутком працюють лише чотири. Тобто багато років держава вкладала в галузь величезні гроші, отримуючи на виході ще більші збитки.
Експерти при цьому зазначають, що шахти давно слід було б передати в приватні руки. Уряд із цим погоджується. У програмі діяльності Кабінету міністрів Володимира Гройсмана одним із пунктів значиться приватизація вуглевидобувних підприємств, а також ліквідація або консервація неприватизованих шахт із забезпеченням соціальної підтримки звільнених працівників. «Сім перспективних шахт будуть збережені за державою як основа енергетичної безпеки країни. 15 шахт можемо вивести на нульову рентабельність і прибуток, і виставити їх на приватизацію», – заявив у 2016 році міністр енергетики Ігор Насалик. Того ж року, в травні, міністр пообіцяв уже протягом 6-10 місяців вивести на беззбитковий рівень і продати частину державних вугільних шахт, але свою обіцянку провалив. За вказаний Насаликом період прибутковою виявилася лише одна шахта – «Надія».
Законодавство для приватизації державного майна ухвалили на початку цього року. Верховна Рада схвалила законопроект «Про приватизацію державного майна», згідно з яким 893 підприємства, включаючи вуглевидобувні, планують передати приватним особам. Поки шахти на приватизацію не виставляли.
План реформування вугільної промисловості
Минулого року Кабінет міністрів схвалив Концепцію реформування й розвитку вугільної промисловості до 2020 року, яка дозволила б комплексно вирішити всі проблемні питання функціонування галузі, перевести її на бездотаційний і самоокупний режим діяльності, а також збільшити обсяги видобутку вугілля.
У процесі реформування шахти будуть розділені на три групи. Перша – перспективні шахти, які мають значний обсяг промислових запасів вугілля й можуть швидко вийти на прибутковий рівень роботи. Друга – шахти з високим рівнем зносу устаткування, які вимагають значних інвестицій, їх законсервують. Третя – шахти, які не можуть вийти на прибуток, їх ліквідують.
У межах реалізації концепції в грудні була створена Національна вугільна компанія, яка стане центром реорганізації державних вугільних активів. Компанії передадуть 32 шахти.
Презентуючи план реформування, Насалик зазначив також, що до 2019 року Україна зможе відмовитися від антрацитової групи вугілля. Крім того, за його словами, цього року реалізація концепції дозволить збільшити видобуток вугілля. «Ухвалення плану дій щодо реалізації концепції розвитку дозволить нам уже до кінця 2018 року збільшити випуск готової продукції до 8,7 мільйона тонн. І я можу твердо сказати, що через рік і два місяці в нас не буде жодної збиткової шахти», – заявив він. Нагадаємо, що цю обіцянку Насалик провалив: лише 4 шахти з 33 працюють не у збиток.
Насалик має до 1 вересня знайти інвестиції у вугільну галузь
Липневі протести шахтарів змусили уряд обговорювати ситуацію у вугільній галузі. «У межах Міністерства енергетики і вугільної промисловості потрібно приймати чіткі, конкретні рішення, які дозволять вивести галузь із кризи. Я проаналізував ситуацію й можу сказати, що це можливо. Нам потрібно забути про стукіт шахтарських касок, коли люди говорять про свою заробітну плату. Мають чути на видобувних підприємствах шум виробництва», – заявив під час спеціальної наради прем'єр Володимир Гройсман. Глава уряду також доручив Насалику повернути ситуацію під контроль.
Буквально днями Гройсман заявив, що міністр енергетики має знайти інвестиції для вугільної галузі й налагодити стабільну роботу державних шахт. У Насалика є час до 1 вересня, щоб знайти фінансові ресурси для інвестування в галузь.
Нагадаємо, 3 серпня шахтарі провели акцію біля будівлі Міністерства енергетики і вугільної промисловості в Києві з вимогою виплатити заборгованість із зарплати.
Олександра Худякова, спеціально для «Слова і Діла»
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»