Київський районний суд Полтави закрив справу щодо міського голови Харкова Геннадія Кернеса та його охоронців, яких підозрювали у викраденні та погрозах вбивством прихильникам Євромайдану взимку 2014 року. Суддею зазначено, що звинувачення фактично усунулося від доказів провини Кернеса, через що справа розглядалася протягом чотирьох років поспіль. Крім того, останні сім засідань, пді час яких мали би пройти дебати, прокурори пропустили. Таким чином, суд розцінив позицію прокуратури як відмову від обвинувального акту й виніс рішення про закриття справи. В ГПУ заявили, що оскаржуватимуть рішення.
Адвокат Віталій Титич констатував, що передусім, щоб робити оцінки, потрібно знати матеріали справи й те, які пояснення надавали прокурори. Іноді навіть у судових рішеннях те, що прописано, не відповідає реальним обставинам справи.
«Насправді, складно навіть уявити таке на тлі резонансу, який має ця справа. Якщо таке відбувалося, то це, на жаль, не передбачено Процесуальним кодексом, адже він, як і будь-який закон, виходить із добросовісності учасників процесу. Особливо, якщо ці учасники є особами, наділеними владними повноваженнями», – зазначив Титич.
Тому суд міг тлумачити це, вчинити ту дію, яку вчинив, обґрунтувавши її згідно з Процесуальним кодексом, додав він.
На благо Харкова: як виконує обіцянки мер Геннадій КернесЯк міський голова Харкова Геннадій Кернес виконує свої обіцянки – в матеріалі Слова і Діла.
«Тут уже потрібно зрозуміти, як закрили кримінальне провадження: виправдали, за невстановленням факту злочину, тому що не була доведена, не встановлена подія злочину чи через втрату можливості її довести. Це невідомо. Але очевидно, що обвинувальний вирок мали обґрунтувати з посиланням на КПК», – уточнив експерт.
«Для процесу застосували положення Конвенцій. Наприклад, особа зазнає кримінального переслідуваннґ, термін якого вийшов за розумні межі в розумінні практики та поведінки учасників процесу, а саме дизпозитивність кримінального процесу передбачає що сторона обвинувачення має довести суду. Якщо обвинувачення ухиляється, то воно не виконує цієї функції. Суд був зобов’язаний вжити таких заходів», – пояснив адвокат.
Але наскільки висновки відповідають реальним обставинам, можна говорити, лише побачивши процесуальні документи, підкреслив він.
«Щоб не ходили сім засідань – це нонсенс. Очевидно, суд на щось спирається, розуміючи, що якщо це не відповідає дійсності, то там «дисциплінарка» стовідсотково», – наголосив фахівець.
За його словами, на жаль, у новому КПК немає такої речі, яка називається «окрема ухвала». Раніше, встановивши порушення закону в діях органів, наділених владними повноваженнями, суд виносив окрему ухвалу. Зараз такого немає. Така поведінка гіпотетично має бути покарана. В цьому є зневага до суду, мають бути процесуальні інструменти. Суд може вживати заходів процесуального примусу – штрафувати, наприклад.
Реального механізму змусити прокуратуру виконувати свої зобов’язання немає, констатував він.
«Якщо там немає обставин, немає чого доводити, вони зобов’язані були звернутися до суду, припинити кримінальне провадження, встановивши вище названі факти: подія/відсутність події злочину/факту злочину/втрачені можливості довести злочин та оформити це відповідним документом, звернутися до суду з ним», – додав адвокат.
Незрозуміло, чого прокурори цим домагалися. Навіть якщо були певні домовленості, то їх потрібно виконуваати певним чином, уточнив він.
«У нас сотні домовленостей щодня заходять до суду. У справах серйозніших, ніж обвинувачення Кернеса. Але це все не так робиться», – резюмував Віталій Титич.
Експерт-кримінолог, юрист Ганна Маляр зауважила, що це сигнал про те, що на стадії слідства працювали неякісно.
«Або звинуватили невинувату особу, або винну, але не змогли довести її провину», – підкреслила вона.
При цьому експерт звернула увагу, що цього тижня була ще одна справа – щодо керівництва ДСНС, де суд також не підтвердив звинувачення, які висувала прокуратура. Незважаючи на те, що Бочковський ще має право на оскарження, напрошується лише одне запитання: яких заходів вживатиме керівництво прокуратури до своїх підлеглих, що даремно звинувачують людей?
«Чи вони на порожньому місці, безпідставно звинуватили? Чи обґрунтовано, але довести провину, зібрати докази, так, щоб суд виніс відповідне рішення, не можуть? Який тут випадок? Керівництво прокуратури має розбиратися», – додала вона.
Відзначимо, 1 березня 2015 року народний депутат України Антон Геращенко заявив, що буде відновлена кримінальна справа проти Кернеса за розкрадання Харківського бюджету на 180 мільярдів гривень за рахунок недоотримання земельних платежів.
Як виконує обіцянуи мер Харкова Геннадій Кернес – за посиланням.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»