Зміни до Конституції щодо закріплення позиції членства в НАТО та Євросоюзі, які запропонував Верховній Раді Порошенко, викликали двозначну реакцію в суспільстві. Від цілковитої та беззаперечної підтримки, зокрема з боку спікера парламенту Парубія, до роздумів експертів, що така ініціатива радше скидається на піар, який не матиме особливих юридичних наслідків. «Слово і Діло» вирішило подивитись, як політики використовували тему вступу України до НАТО та хто з них дійсно виконав свої обіцянки.
На початку вересня президент України Петро Порошенко, як і обіцяв, зареєстрував у Верховній Раді проект змін до Конституції щодо прагнення інтеграції України до НАТО та ЄС. Чотири роки тому він запевнив, що рішення про вступ України до НАТО ухвалюватиметься на референдумі.
«Рішення про вступ до НАТО – це виключно компетенція українського народу … Ми напрацювали критерії, за якими Україна відповідатиме вимогам НАТО. Лише після їх досягнення український народ на референдумі зможе вирішити, вступати до НАТО чи ні», – заявив він під час спільної прес-конференції з президентом Литви Далею Грибаускайте.
Запропоновані президентом зміни до Конституції не передбачають юридичних наслідківПрезидент хоче виступати гарантом курсу держави на вступ України до ЄС і НАТО, розширюючи свої повноваження. Можливо, таким чином, він зможе впливати й на внутрішню політику держави.
На початку 2017 року Порошенко підтвердив намір провести референдум про перспективи членства України в НАТО. А в березні 2018 року Альянс офіційно визнав курс України на отримання повноцінного членства й надав статус країни-аспіранта.
Натомість віце-прем’єр-міністр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе в інтерв’ю «Слову і Ділу» повідомила, що обов’язкової умови проведення референдуму для вступу країни до НАТО немає, все залежить від політичного рішення кожної окремої країни. За її словами, перш ніж проводити плебісцит в Україні, слід змінити закон «Про референдум».
До речі, саме за каденції Климпуш-Цинцадзе в Україні створили міжвідомчу Комісію зі співробітництва з НАТО.
«Рішення про її (комісії – ред.) створення було ухвалене Радою нацбезпеки та оборони ще у вересні 2014 року. Але не було втілене в життя. Зокрема, тому що там було чітко зазначено: комісія має координуватися віце-прем’єром із відповідними повноваженнями, а його не було», – пояснила вона.
8 липня 2016 року указом президента головою Комісії з питань координації євроатлантичної інтеграції України призначена Климпуш-Цинцадзе.
Як українці підтримували вступ України до НАТО з 2002 до 2018 рокуНайменше українці прагнули в НАТО в 2004 році, а пік підтримки ідеї приєднання до альянсу припав на 2017 рік.
Якщо урядова та відомча робота в плані співробітництва з Альянсом потроху просувається, ухвалюються нові закони, то практичні результати дещо скромніші. Три роки тому Порошенко пообіцяв, що морські піхотинці отримають модернізовану військову техніку, оснащену за стандартами НАТО.
«Це має бути сучасна техніка, оснащена за стандартами НАТО, яка зробить морську піхоту та Військово-морські сили мобільними, ефективними й непереможними», – запевнив президент.
Як повідомили нам у Міноборони, протягом 2016 року морські піхотинці не отримували відповідної модернізованої військової техніки. В 2017 році ВМС отримали 4 тепловізорних приціли, прилад нічного бачення, пістолет «Форт 14ТП», оснащені за стандартами НАТО.
Також морським піхотинцям обіцяли нове військове містечко за стандартами НАТО. Про це в квітні заявив міністр оборони України Степан Полторак. За його словами, в Одеській області збудують військове містечко Дачне-2 з гуртожитками для сімейних військовослужбовців та контрактників, навчальними корпусами, їдальнею, спортивним комплексом. Очікується, що до кінця 2018 року підрозділ морської піхоти (близько тисячі військовослужбовців) житиме в сучасних комфортних умовах.
Окремо варто виділити обіцянки щодо НАТО народних депутатів. Юлія Тимошенко в своїй передвиборчій програмі обіцяла домогтися переоснащення Збройних сил України на базі вітчизняного військово-промислового комплексу відповідно до стандартів НАТО.
Коли наприкінці 2014 року Рада ухвалила новий закон про Раду національної безпеки і оборони, фракція «Батьківщини» не голосувала за вказаний законопроект (окрім народного депутата Івана Крулька).
Як змінювалось українське законодавство щодо співпраці з НАТООкрім змін до Конституції, які запропонував внести президент задля незворотності курсу України на європейську і євроатлантичну інтеграцію, Рада вже ухвалила низку законопроектів щодо співпраці з НАТО.
Також Тимошенко була відсутня під час голосування проекту закону «Про ратифікацію Угоди між урядом України та Організацією Північноатлантичного договору про статус Представництва НАТО в Україні».
Щоправда, лідерка «Батьківщини» підтримала в 2017 році законопроект щодо зовнішньополітичного курсу України, яким вносилися необхідні зміни до українського законодавства щодо інтеграції України до НАТО та ЄС.
Віктор Балога та його брати Іван і Павло провалили свої передвиборчі обіцянки щодо підтримки курсу України на вступ до НАТО.
Павло Балога пообіцяв домогтися невідкладного подання заявки на членство України в НАТО, але не подав жодної відповідної законодавчої ініціативи й не підтримав або утримався від голосування за всі проекти законів, що стосувалися інтеграції з НАТО.
Іван Балога пообіцяв здійснити необхідні кроки для вступу України до НАТО, але під час голосувань відповідних законопроектів чомусь був відсутній у сесійній залі. Віктор Балога провалив таку ж обіцянку, утримавшись від голосування за законопроект щодо зовнішньополітичний курс України до НАТО та за постанову Ради про звернення до Конгресу США щодо безпекових гарантій.
Ірина Рибінська, спеціально для «Слова і Діла»
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ
та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»