За підсумками 2017 року рівень бідності в Україні збільшився до 27%. Аналіз Рахункової палати показав, що в 2017 році 9% населення страждало від всіх трьох форм бідності – за видатками, за доходами, нижчими за фактичний прожитковий мінімум, та ознаками депривації. Частка депривованих осіб за 4 з 18 ознак поневірянь у 2017 році була найбільшою за останні 10 років майже в усіх групах домогосподарств. Переважна більшість українців не могли дозволити собі здійснювати непередбачені витрати, більш ніж половина – не мали можливості відпочивати разом із родиною принаймні протягом одного тижня на рік. Третьою за поширеністю проблемою українців є недоступність якісних послуг охорони здоров'я. Так, 31,7% населення не мали коштів для купівлі призначених ліків і медичного приладдя, а 30% – для оплати послуг лікаря та лікування в стаціонарі без проведення хірургічної операції.
Економіст Борис Кушнірук зазначив, що якщо брати абсолютні показники, то бідність скоротилась, але якщо брати депривацію, тобто виходити з того, чого не вистачає та яких можливостей українці позбавлені, то тут існує багатошарова проблема.
По-перше, справді люди позбавлені можливості відпочивати хоча б раз на рік із сім’єю, а це вже суттєвий фактор. Щодо медичного фактору та неможливості отримати якісні послуги охорони здоров'я, то ми перебуваємо в перехідному періоді від старої моделі до нової, підкреслив аналітик.
Як змінювався ВВП за паритетом купівельної спроможності в постсоціалістичних країнахУкраїна посіла третє місце серед постсоціалістичних країн за рівнем ВВП за паритетом купівельної спроможності.
«Стара модель створювала видимість, що ми утримуємо медичні заклади, особливо це стосується сільської місцевості. За фактом це було утримання фельдшера без відповідної освіти, а його рівень знань і можливості були незначними. Знову ж таки, питання щодо створення медичних округів: як дістатися? Чи може швидка приїхати, якщо щось сталося?», – уточнив він.
На його думку, в цьому питанні ситуацію швидко покращити не вийде, навпаки, може бути загострення.
«Наприклад, практика сімейного лікаря. Однак часто лікарі не хочуть жити в сільській місцевості. Тоді їм потрібно робити більшу зарплатню. Виникає питання, за рахунок чого. Якщо частина витрат на утримання закладу залишається за місцевою громадою, витрати на кожну окрему людину надаються вже з новоствореного медичного фонду. Зараз потрібно завершити цю процедуру, а частина населення навіть не має угод із лікарями», – пояснив експерт.
При цьому він додав, що тут є певна хитрість, адже на дітей суми значно більші, відповідно, лікарі роблять усе, щоб змусити батьків укладати угоду в першу чергу щодо дітей. Це проходить на бюрократичному рівні. Наприклад, були випадки, коли для того, щоб узяти лікарняний для дитини, потрібно було укласти угоду з лікарем.
Проте, на його думку, все одно потрібно пройти цей етап, щоб у людей з’явилося відчуття, що вони самі можуть обирати лікаря.
Загалом, проблема не буде вирішена поки не буде запущене медичне страхування, констатував економіст.
«Адже є первинна допомога, потім ще передбачається спеціалізована допомога, а потім потрібно паралельно запускати медичне страхування», – наголосив він.
За його словами, якщо брати медичну систему, то на цьому етапі номінально ситуація, може, й погіршилась, але це сталося тому, що ми реально почали дивитися на картину.
Крім того, існує проблема, яка є і в інших країнах. Вона полягає в тому, що кошик витрат визначається єдиним для всіх верств населення.
«Проте залежно від того, бідний, середній чи заможний клас, витрати різні. В цій ситуації й індекс споживчих цін для цих категорій буде абсолютно різним. Значною мірою, слід розбивати групи за якимось показниками», – уточнив аналітик.
При цьому він додав, що є проблема, пов’язана з тим, що рахується показник середньої зарплати, проте це, грубо кажучи, середня температура по палаті.
«Наприклад, є керівники держкомпаній, які мають контракти й виплачують зарплату мільйон гривень, працівники отримують 10 тисяч, при цьому середня зарплата в компанії може зрости, але ж зрозуміло, що зарплата звичайних працівників суттєво відрізняється», – підкреслив економіст.
Україна в рейтингах: дороги покращились, а інтернет працює повільнішеУкраїна поліпшила свої позиції в декількох рейтингах за якістю інфраструктури й уперше увійшла до рейтингу найпотужніших націй світу.
Загалом, на його переконання, слід зрозуміти, що менше країна виробляє продукції, то менший рівень доходів.
«Поки країна не займатиметься власним виробництвом, залишатиметься така ситуація, як є, – залежність від зовнішніх ринків. Адже якщо ціни на сировину на зовнішніх ринках впали, то й рівень доходів, зарплат і бідності летить донизу», – резюмував Борис Кушнірук.
Як змінювався ВВП за паритетом купівельної спроможності в постсоціалістичних країнах – на інфографіці.
Раніше «Слово і Діло» відстежило зміни позицій України в рейтингах.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»