Те, що попри ризики опинитися в повній залежності від РФ, Німеччина все одно виступає за «Північний потік-2», є результатом газової корупції в Європі.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів президент Центру глобалістики «Стратегія XXI» Михайло Гончар, оцінюючи будівництво «Північного потоку-2».
«По-перше, це наслідок газової корупції. Ефект Шредера виник саме в Німеччині. По-друге, німецький гегемонізм. Німеччиною керує прагнення домінувати в Європі. Це такий собі газовий прояв нової німецької гегемонії. Німеччина ігнорує позиції країн-членів ЄС, а тих, хто проти «Північного потоку-2», підбурює», – зазначив Гончар.
Ідеться виключно про те, що за таким підходом криється значно більше, ніж те, про що вони говорять, додаючи прибуток, бізнес і нічого більшого, додав він.
«Ще Маргарет Тетчер у 1994 році на зустрічі лідерів країн, що перемогли у холодній війні, сказала: «Якщо ви вважаєте, що ввівши об’єднану Німеччину до Євросоюзу, ви посилите ЄС, ви помиляєтеся. Ви просто ЄС прив’язали до Німеччини». Зараз ми це бачимо. Це той самий прояв німецького гегемонізму. Поки що він має такий характер», – пояснив експерт.
Німеччина приховує своє бажання. Насправді, вони хочуть стати основним газорозподільчим хабом. Тут РФ підіграла. Вже навіть з’явилися розмови про «Північний потік-3», уточнив він.
За його словами, це саме та ситуація, коли інтереси ФРН та РФ співпали, особливо на тлі різкого погіршення відносин між Німеччиною та США.
Тому Україна стала заручницею чужої гри, яка спрямована не лише на активні дії РФ із позбавлення нас транзитної функції, але й на пасивну підтримку цієї російської позиції з боку Німеччини, підкреслив фахівець.
«Якби позиція Німеччини базувалася на Угоді про асоціацію з ЄС і країнами-членами, що важливо, то картина була б іншою», – реюмував Михайло Гончар.
Докладніше про проект «Північний потік-2» та його прихильників – на інфографіці.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»