Це рішення може зіграти в мінус Кремлю й на користь Україні. Є підозри, що після такого рішення кількість ієрархів МП, які братимуть участь в Об'єднавчому соборі, може різко збільшитися.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень «Пента», політолог Олександр Леонов, оцінюючи заяву про те, що Синод Російської православної церкви ухвалив рішення повністю розірвати відносини зі Вселенським патріархатом Константинополя.
«25 років прихожанам втовкмачували, що МП – канонічний, оскільки визнається Константинополем, а КП – ні. Це був головний аргумент, який доносили до всіх, а зараз картина змінюється. Після рішення Синоду в Константинополі всі три церкви канонічні. Ситуація була сприйнята в Кремлі як загроза. Ймовірно, через це РПЦ пішла на загострення», – зазначив Леонов.
Він звернув увагу, що рішенню могло передувати засідання Радбезу РФ, оскільки офіційно було заявлено, що там обговорювалося церковне питання. Можливо, РПЦ не мала іншого вибору, є різна інформація. Наприклад, про те, що Кирило був не в захваті від розриву відносин із Константинополем.
За його словами, це рішення могли ухвалити під тиском, і цілком можливо, що голову РПЦ замінять.
Експерт не виключив можливих зіткнень на цьому тлі.
«Для РФ це буде способом тиску на інші православні церкви, своїх союзників. Таким чином, через провокації буде створений аргумент – ось до чого призводить таке рішення. Заклики вже були, але відгукнулися десятки, чого недостатньо. Варто віддати належне спецслужбам, які спрацювали добре. Провокацій вдалося уникнути. Це ще один плюс на користь помісної церкви», – акцентував він.
Політолог нагадав, що ключовим було святкування Хрещення Русі, за яким уважно стежив Константинополь, а точніше за тим, чи вдасться уникнути зіткнень, наскільки ситуація контрольована.
На його думку, зараз уже зрозуміло, що рішення Константинополя про автокефалію переглянуте не буде. Це буде відкатом назад і капітуляцією.
«Це буде поразкою особисто Варфоломія. Крім того, якби це сталося, Москва точно почала б ламати під себе інші церкви. Останні події показали, що Константинополь усвідомлював, на що йде, й був готовий до серйозного протистояння», – підкреслив він.
Експерт констатував, що ситуація вже вийшла на рівень технічних рішень, а для нас наступний крок – створення єдиної помісної церкви, Собор, обрання предстоятеля.
«Тут уже виклик для нас, щоб не вийшло як завжди – два українці й три гетьмани. Дуже важливо, щоб вдалося обрати голову без скандалів», – пояснив він.
Все йде до того, що українська православна церква може стати найбільшою в світі канонічною, якщо РПЦ продовжуватиме діяти в такому стилі й іти на розрив, додав політолог.
«Складно уявити, як вони вибудовуватимуть відносини надалі. Адже вони таким чином замикаються в собі», – уточнив він.
Зараз важливо, хто піде слідом за РПЦ. Імовірно, Білоруською церквою все може й обмежитися, наголосив експерт.
Далеко не факт, що навіть МП виступить з офіційною заявою, підкреслив він.
«Можливо, якби головою православної церкви досі був Володимир, ситуація не проходила б у такому конфронтаційному ключі. Можливо він знайшов би можливість долучитися до процесу. І для РПЦ, і для МП це міг би бути найбільш м'який формат, який дозволив би зберегти вплив в Україні. Такий жорсткий розрив, як зараз, веде лише до повної втрати своїх позицій», – резюмував Олександр Леонов.
Нагадаємо, 31 травня 2018 року президент України Петро Порошенко запевнив, що український народ отримає томос про єдину помісну православну церкву.
Детальніше про те, як отримували автокефалію церкви Східної Європи, – на інфографіці.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»