В Україні до 2020 року запровадять страхову медицину для всіх громадян. Згідно із законопроектом №9163, який був нещодавно зареєстрований у ВР, оплачувати страховку зобов'яжуть роботодавця, а якщо йдеться про безробітного, за нього заплатять місцеві органи влади. Розмір обов'язкового внеску визначатиме Кабінет міністрів, ідеться в проекті. Як відомо, програма діяльності Кабміну зобов'язує Уляну Супрун запустити систему загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування та добровільного страхування.
Лікар, член організації «Українська асоціація сприяння охороні здоров'я населення» Андрій Гук підкреслив, що ще в період 2004-2005 років був запропонований закон про загальнообов’язкове медичне страхування.
Ідеться про те, що здоров’я кожної людини має бути застраховане, наголосив він.
За його словами, більшість країн іде шляхом використання бюджетно-страхової моделі.
«Бюджет використовується на боротьбу з епідемією, профілактику вакцинування, невідкладні стани – травми, гострі хвороби. Пацієнт має отримати послуги в повному обсязі, щоб стабілізувати стан. Далі наступають інші медичні потреби, які мають покриватися за рахунок бюджетного страхування. Бюджетне страхування – це додаткові кошти до того, що вже є в бюджеті України», – уточнив Гук.
Два роки на посаді в. о. міністра охорони здоров'я: як виконувала обіцянки СупрунСупрун все-таки запустила медичну реформу на первинній ланці, домоглась ухвалення закону про трансплантацію, але не впоралася з держзакупівлями ліків і забезпеченням пацієнтів безкоштовними ліками.
Він додав, що в цьому питанні головне завдання – знайти баланс, де пацієнт буде зацікавлений і роботодавець – також, а при цьому не буде серйозного податкового пресингу.
Це завдання парламентарів, оскільки зараз потрібно знайти таку схему. Є різні законопроекти, а свого часу їх було до 10. Наразі 4 закони зареєстровані. Всі вони відрізняються, пояснив експерт.
«Чи це буде державний Фонд страхування, чи будуть приватні страхові компанії? Потрібно знайти компроміс для того, щоб була зрозумілою ситуація з оплатою. Наприклад, умовно кажучи, пацієнт доплачує на місяць 300-500 гривень зі своїх доходів, і це дає можливість відповідного покриття. Звичайно, що це не може бути безмежно. В разі, якщо людина хоче безмежну страховку, має бути інша програма. Однак це вже не обов’язкове, а добровільне медичне страхування. В такому разі потрібно зменшити податковий тиск», – резюмував Андрій Гук.
Які теми хвилюють в. о. міністра охорони здоров'я Уляну Супрун – на нашій інфографіці.
Нагадаємо, раніше «Слово і Діло» аналізувало, як Супрун виконувала свої обіцянки в перший і другий роки перебування на посаді.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»