У середу, 21 листопада, в Україні відзначають День гідності та свободи. П'ять років тому розпочалися перші протестні акції українців у відповідь на рішення тодішньої влади щодо припинення курсу на євроінтеграцію та скасування процесу підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. У ніч на 30 листопада відбувся перший силовий розгін Майдану. Озброєні спецзасобами спецпризначенці жорстоко побили учасників Євромайдану, які не порушували громадського порядку й не чинили опору. Далі були зіткнення на Банковій, нові криваві спроби штурму Майдану, перші смерті мирних активістів і розстріли на Інститутській. Трагічні події п’ятирічної давнини сьогодні увійшли в історію сучасної України під назвою «Революція Гідності» й назавжди залишаться в пам’яті.
Голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко підкреслив, що наразі в контексті розвитку країни ситуація неоднозначна, якщо брати до уваги те, що відбулося за останні роки в Україні.
Він зазначив, що навколо тези «заради чого проводився Майдан» уже досить багато міфів, хоча все насправді досить просто.
«Перша протестна акція, з якої все почалось, але яка не була повноцінним Майданом, – акція молодих активістів, студентів заради європейської інтеграції. Це був протест проти відмови Азарова та Януковича підписувати Угоду про асоціацію. Але сама Революція Гідності почалася після розгону студентів. Це був протест проти свавілля влади. Це не був Майдан проти корупції, олігархів», – пояснив Фесенко.
Якщо оцінювати з цієї точки зору, то щодо європейської інтеграції якраз ті цілі, які можна було реалізувати, були виконані, констатував він.
Чи пам’ятаєте ви всі вимоги Євромайдану та обіцянки політиків – тестЧерез п’ять років події Євромайдану та Революції Гідності пригадуються вже не так чітко. Ніби поодинокі світлини, вирвані з контексту. Пропонуємо протестувати себе – чи пам’ятаєте Ви вимоги Майдану, дії політиків п’ять років тому та їхні обіцянки.
«Дехто вважав, що це майже вступ до ЄС. Нічого подібного. Щоб повноцінно просунутися шляхом європейської інтеграції, ще багато слід зробити. Якщо говорити про кінцеву мету, вступ до ЄС, то взагалі питання, чи потрібно нам це робит. Крім того, очевидно, що сам ЄС ще не вирішив для себе, чи буде він розширюватись на схід», – уточнив політолог.
За його словами, для нас важливий сам процес європейської інтеграції як процес внутрішньої модернізації. Європейська інтеграція – лише інструмент. Зрештою, угода підписана, перші позитиви ми отримали – безвіз, зокрема.
В цьому сенсі ті вимоги, з яких починався студентський Майдан, виконані. Безумовно, люди очікували покращення життя, сподівалися, що зміна влади створить умови, коли буде менше зловживань, корупції, свавілля з боку силових структур. Саме тут ситуація неоднозначна, додав він.
«Такого свавілля, яке було за часів Януковича, немає. Однак є проблеми іншого порядку. Влада стала слабшою. Це призводить до того, що місцеві «князьки» можуть використовувати насильницькі методи, маються на увазі напади на активістів. Є тиск силових структур на бізнес. У цьому сенсі говорити, що ми перетворилися на європейську країну, де влада повністю під контролем суспільства, хоча й там не все ідеально, не можна», – наголосив Фесенко.
Проблеми не зникли, але їх стало менше. Вони не такі кричущі, як у 2013 році, акцентував він.
На його думку, нинішні проблеми більше пов’язані з внутрішніми конфліктами в українському суспільстві, стало більше агресії, але це наслідок війни, додав експерт.
При цьому експерт звернув увагу, що є позитивні тенденції в проведенні реформ. Інша річ, що самі ці реформи викликають неоднозначну реакцію, адже навколо них є боротьба інтересів. Частина реформ не сприймається населенням, цільовими групами, але це об’єктивний процес. Так буває в багатьох країнах. Наприклад, у США, коли Клінтон та Обама проводили медреформу, також був спротив.
За цей час були створені антикорупційні структури. Якісь із них більш ефективні, якісь – менш, але підґрунтя та запит для боротьби з корупцією створені.
«Звичайно, очікування, що результати боротьби з корупцією будуть одномоментними, – ілюзія. Такого не було ніде, щоб змінили керівництво країни, створили інституцію, змінили законодавство й раптово корупція зникла. Це тривалий процес», – пояснив він.
Політолог уточнив, що процес боротьби з корупцією відбуватиметься складно, адже в нас тісно інтегровані політика та бізнес. Розірвати цей зв'язок складно. На це потрібно багато років і не один електоральний цикл.
П'ять років після революції: на який протест здатні українці?Як змінилися протестні настрої та очікування українців у п'яту річницю з початку подій Євромайдану, аналізував політолог Олександр Радчук.
«Однак вектор Україна визначила. Рухається в цьому напрямку. Країна не змінилася кардинально, але вона змінюється. Змінюється в правильному напрямку», – констатував він.
На його переконання, головна проблема в тому, що події на Майдані викликали реакцію РФ, втрату територій, війну, що спровокувало глибоку економічну кризу.
«Втрата 20% ВВП призвела до того, що два роки Україна була в економічній кризі, а замість покращення життя відбулося протилежне. Українці збідніли. За формальними ознаками рівень доходів впав у 2-3 рази. Девальвація, підвищення тарифів, ціни на газ – усе це призвело до зростання недовіри до всіх політичних еліт, не лише до влади», – резюмував Володимир Фесенко.
Чи пам’ятаєте ви всі вимоги Євромайдану та обіцянки політиків, можна дізнатися, пройшовши наш тест.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»