Змусити водіїв хоч якось дотримуватися ПДР можна в першу чергу за рахунок того, що громадянин відчуватиме невідворотність покарання за правопорушення. Штрафи – частина такого покарання.
Таку думку в коментарі «Слову і Ділу» висловив доктор юридичних наук, директор із наукового розвитку Центру політико-правових реформ Микола Хавронюк, оцінюючи наміри ВР збільшити штрафи за непристебнуті паски безпеки з 51 до 850 гривень.
«Згідно з Кодексом про адміністративні правопорушення, в тих випадках, коли водії оскаржуватимуть штраф, орган розгляду скарги – суд – буде в більшості випадків на їхньому боці. Якщо особа відчуває себе невинуватою, належних доказів не існує, крім свідчень працівника патрульної поліції, то тут виходить ситуація: свідчення одного проти свідчень іншого. Суд у такій ситуації має керуватися сумнівами й виправдовувати особу», – зазначив Хавронюк.
Закон не спрямований на те, щоб стягнути з громадян якомога більше штрафів. Основне завдання закону – призвичаїти людей до пасків безпеки, як мотоциклістів до шоломів. Це має стати звичкою, підкреслив він.
Резонансні ДТП в Україні: які обіцянки політики дають щодо розслідуваньІгор Мосійчук, зокрема, вже пообіцяв контролювати розслідування за фактом наїзду на дитину в Києві.
«Тому сам факт існування такого штрафу вже матиме трохи краще попереджувальне значення, ніж штраф у 51 гривню, який майже ніколи не стягувався», – уточнив юрист.
Однак трапляються різні ситуації. Наприклад, коли це рух у місті зі швидкістю 40 кілометрів на годину, то буде чітко видно, що водій не пристебнутий, додав він.
«У такому разі патрульний може вказати на правопорушення, починаються розбірки, чому ж водій не пристебнувся. Більшість водіїв починають вибачатися й шукають відмазки», – акцентував фахівець.
«З іншого боку, в міському режимі більшість водіїв не пристебнуті, тому що коли ти рухаєшся в заторах, то пасок іноді й заважає. Сенс паску якраз на трасі, коли рух із великою швидкістю. Тоді пасок обов’язково потрібно пристібати. Подушка безпеки та пасок можуть врятувати життя. Ось саме в такому разі потрібно, щоб працювала відеофіксація», – пояснив він.
Експерт звернув увагу, що відеофіксація вже є, але ще не на всіх дорогах.
У кожному разі, що вищі штрафи, то безпечніше має бути на дорогах. Проводили багато досліджень із цього питання, які виявили, що змусити водіїв хоч якось дотримуватися ПДР можна не лише, але в першу чергу за рахунок того, що громадянин відчуватиме невідворотність покарання за правопорушення.
«Штрафи якраз є частиною такого покарання. Адміністративне покарання полягає не лише у штрафах, а й у самій процедурі, яка є доволі неприємною. Коли ми за кермом, то завжди поспішаємо, адже маємо безліч планів. Коли нас зупиняють, складають протокол, ми запізнюємось, а це вже неприємність. Можливо, навіть це стимулюватиме частіше пристібати паски безпеки», – резюмував Микола Хавронюк.
До слова, ще в 2017 році міністр внутрішніх справ Арсен Аваков пообіцяв, що за півтора року після ухвалення закону про посилення відповідальності за порушення ПДР будуть встановлені 4 тисячі камер.
Які обіцянки політики дають щодо розслідувань резонансних ДТП – за посиланням.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»