Міністерство охорони здоров'я має намір посилити відповідальність лікарів перед пацієнтами за виписане лікування та призначені ліки й планує вже з цього року запровадити обов'язкове ліцензування замість процедури атестації. «В нас досі діє недосконала система атестації лікарів, яка підтверджує стаж, але не професіоналізм і якість роботи. Разом із тим фактично відсутній дієвий механізм персональної відповідальності перед пацієнтом за якість наданої медичної допомоги. Це є однією з причин того, чому ми чуємо або маємо сумний досвід неналежного лікування, а українці мають недовіру до лікарів», – мотивувала ці зміни Уляна Супрун. До слова, ще 23 жовтня 2017 року вона пообіцяла запровадити механізм позбавлення ліцензії лікаря. Найближчі п'ять років будуть перехідним періодом. У цьому 2019 році МОЗ має розробити закон, із 2020 до 2024 року медикам потрібно буде скласти іспит для отримання ліцензії.
Генеральний директор медлабораторії ДІЛА Олексій Бабич підкреслив, що індивідуальне ліцензування лікарів – загальноприйнята світова практика, яка дійсно довела свою ефективність.
Він зазначив, що лікар стає більш незалежним у своїй професійній діяльності.
«Ліцензування відрізняється від атестації. Передбачається, що лікар сам обирає собі ті курси або теми для вивчення та вдосконалення своєї кваліфікації, які сам вважає за необхідне. На сьогодні атестація в нас обов'язкова. Тобто людина йде до ВНЗ, платить гроші й за ці гроші багато лікарів, які хочуть удосконалюватися, не отримують знань», – пояснив Бабич.
Наприклад, стоматологи купують курси приватних компаній із тих тем, за якими їм не вистачає навичок або кваліфікації, а до інституту йдуть і платять лише тому, що це на сьогодні потрібно обов'язково, уточнив він.
За його словами, є багато різних прикладів і все індивідуально, але часто виші не дають того, що необхідно лікарям, і про це говорять усі приватні клініки.
«Приватники» незадоволені тим, що вони змушені платити гроші за атестацію, яка в принципі не дає їхнім лікарям того, що потрібно. А коли лікар сам обирає, що йому проходити, набирає бали, потім здає іспит, це об'єктивно й стимулює до розвитку лікаря. По-друге, це перекладає на лікаря відповідальність за його кваліфікацію. Це вже система ліцензування», – акцентував експерт.
Лікар самостійно ухвалює рішення й має нести більшу відповідальність за життя та здоров'я пацієнтів, а нести відповідальність можна лише тоді, коли лікар сам відповідальний за свої навички, а не сподіватися, що хтось навчить і якось дадуть категорію, наголосив він.
За його словами, те, як лікарі отримують категорію, є давно дискредитованою системою, ці категорії не потрібні. Зараз за лікарські помилки є стаття в Кримінальному кодексі, можна притягнути до відповідальності, але це дуже складно.
«Дуже складно довести некомпетентність. Чи правильно діяв лікар, можна зробити висновок лише тоді, коли існує якийсь протокол лікування, маршрут дій, і тоді оцінюється, чи діяв лікар відповідно до цього протоколу. Оскільки цих протоколів не існує, то можна призначати будь-які препарати, з доведеною ефективністю чи ні, можна призначати будь-які методи лікування, а фантазія в лікарів буває широкою», – пояснив фахівець.
Поки немає протоколів, говорити, чи була компетентною медична допомога, складно. Звичайно, бувають очевидні лікарські помилки, недбалість, коли вже нічого не можна заперечувати, й тоді вже слід звертатися до КК. У випадках, коли пацієнта лікують, а він не одужує чи стає гірше, то довести, чи правильно діяв лікар, дуже складно, підкреслив він.
«Немає цих правил. Коли правил немає, це твоя особиста думка», – додав експерт.
Він не виключив, що з переходом на ліцензування деякі лікарі відсіються, буде нестача кадрів певний період.
«Це дуже нетривіальне завдання для МОЗ. Лікарів і так не вистачає. Навіть якщо робити об'єктивні курси, то багато хто не пройде атестацію. Що робити з дефіцитом кадрів, незрозуміло. Багато пенсіонерів, особливо на первинній ланці, багато некваліфікованих медиків», – уточнив фахівець.
Два роки на посаді в. о. міністра охорони здоров'я: як виконувала обіцянки СупрунСупрун все-таки запустила медичну реформу на первинній ланці, домоглась ухвалення закону про трансплантацію, але не впоралася з держзакупівлями ліків і забезпеченням пацієнтів безкоштовними ліками.
З іншого боку, західні традиції хороші тим, що суб'єкт сам обирає свою долю, сам обирає собі лікаря, спираючись на його кваліфікацію, зазначив він.
«Навряд чи почнуть масово звільняти лікарів, оскільки їх не вистачає, але пацієнт уже звертатиме увагу на ліцензію перед тим, як підписати декларацію чи просто перед зверненням, це факт. І буде вже конкуренція серед платоспроможного населення за хороших лікарів. Ті, хто хоче користуватися попитом і заробляти, складатимуть іспити й отримуватимуть свою кваліфікацію», – резюмував Олексій Бабич.
Докладні підсумки двох років роботи Уляни Супрун у МОЗ – на нашій інфографіці.
Чи задоволені українці медреформою – за посиланням.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»