Протестні настрої та втома українців від політичних реалій сьогодення зростають. Про такі тенденції часто нагадують соціологи в оприлюднених даних своїх досліджень.
Близько 20% виборців, як свідчать дані різних соціологічних опитувань, проведених протягом останніх 3 місяців, не планують іти на виборчі дільниці зовсім. Основний мотив – відсутність кандидата, за якого виборці хотіли б проголосувати. Експерти вказують на те, що рівень недовіри та негативні настрої українців щодо нинішніх політичних реалій настільки високі, що відсоток тих, хто не захоче прийти на виборчі дільниці, може лише зрости.
Недовіра та антирейтинги «старих» політиків продукують й іншу тенденцію – зростає кількість альтернативних кандидатів. У президентських виборах, за підрахунками політологів, можуть узяти участь близько 40 кандидатів – абсолютний рекорд за всі роки на виборчих перегонах у незалежній Україні.
Однак що робити тим виборцям, які не хочуть підтримати жодного з кандидатів, але таки хочуть прийти на виборчі дільниці й скористатися своїм конституційним правом обирати собі владу? Раніше такі виборці могли скористатися спеціальним рядком у бюлетені, який називався «не підтримую жодного з кандидатів», або більш поширена назва – «проти всіх».
З 2010 року законодавець позбавив українців такої можливості. Чи могла бути користь від рядка «не підтримую жодного з кандидатів» у виборчому бюлетені та як явище «противсіхів» могло вплинути на результати виборів?
Роль «негативного голосування»
Часто, говорячи про голосування «проти всіх» кандидатів, експерти вживають термін «протестне голосування». Насправді ж, ідеться про так зване «негативне голосування», тобто виборець висловлює свою незгоду з усіма кандидатами, які були включені до виборчого бюлетеня. Тоді як під час «протестного голосування» громадянин може підтримати одного з кандидатів не через його переваги, а для того, щоб пройшов його суперник. Саме цей процес часто ще називають «вибір без вибору» або «обрати менше зло».
Кого українці бачили майбутнім президентом у 2016-2018 рокахПротягом останніх двох років в соціологічних рейтингах лідирувала Тимошенко, а Зеленський стрімко набрав прихильників, відтіснивши Порошенка на третє місце.
Рядок «не підтримую жодного з кандидатів» зник із виборчих бюлетенів напередодні місцевих виборів у 2010 році. Цього ж року виборці ще могли поставити позначку в бюлетені навпроти відповідного рядка на президентських виборах, у другому турі яких зійшлися кандидати Юлія Тимошенко та Віктор Янукович. Останній переміг, однак із не надто переконливим відривом від конкурентки. І хоча результати виборів таки були визнані легітимними, в штабі Юлії Володимирівни неодноразово з роздратуванням згадували виборців, які тоді проголосували «проти всіх». Мовляв, саме їхніх голосів могло б вистачити, щоб скоротити відрив. Цифра й справді була значною – 4,36% виборців у другому турі проголосували «проти всіх». Тоді як різниця у результатах перегонів між переможцем Януковичем та Тимошенко становила 3,48%.
У 2004 році під час так званого повторного голосування, коли непросту перемогу на президентських виборах отримав Віктор Ющенко, кількість «противсіхів» становила 2,34%. Подекуди такий результат навіть перевершував «здобутки» інших кандидатів у президенти. Так, у першому турі виборів 2004 року за рядок «не підтримую жодного кандидата» проголосувало більше виборців, ніж за кандидата Наталію Вітренко, – 1,98% проти 1,53%. Тобто, умовно кажучи, кандидат «проти всіх» посів 4-те місце, а в абсолютних цифрах це більш ніж 500 тисяч виборців.
На службі в політичних технологій
Противники рядка «не підтримую жодного з кандидатів» вказують на те, що голосами «противсіхів» часто користуються з політтехнологічною метою – відтягнути голоси виборців від одного з кандидатів. Ця теза й справді має під собою логічне підґрунтя, адже якихось юридичних наслідків голосування громадян проти всіх кандидатів у бюлетені немає.
Також противники вказують на те, що таких рядків немає в бюлетенях інших країн із розвиненими демократичними інституціями. Зрештою, якщо дійсно повертати рядок «не підтримую жодного з кандидатів» до бюлетеня, потрібно вкласти в нього певний юридичний зміст.
Наскільки прогнози соціологів збігалися з результатами президентських виборівНаші аналітики переглянули, наскільки збігалися дані провідних соціологічних груп з результатами президентських виборів за останні 20 років.
Чи буде рядок «не підтримую жодного з кандидатів» у бюлетенях на виборах президента 2019 року? Очевидно, що ні. Однак деякі народні депутати не втрачають шансу винести на обговорення зміни до виборчого законодавства, які б відновили рядок «не підтримую жодного з кандидатів» у бюлетенях.
Так, наприкінці січня в парламенті був зареєстрований законопроект №9492 «Про внесення змін до деяких законів України щодо волевиявлення виборців». Ним пропонується відновити право виборців користуватися славнозвісним рядком «проти всіх» і надати певну юридичну вагу такому виду голосування громадян.
«Виборці, голосуючи проти всіх, показують своє ставлення до влади, показують, наскільки глибокий рівень недовіри до влади та кандидатів. І тому в разі, якщо після встановлення результатів виборів кількість голосів виборців, які не підтримують жодного кандидата в народні депутати, жодну місцеву організацію партії у відповідному територіальному виборчому окрузі, жодного кандидата в депутати у відповідному одномандатному виборчому окрузі, жодного кандидата на посаду відповідно сільського, селищного, міського голови, старости, більш ніж половина голосів виборців, що взяли участь у голосуванні, вибори в цьому окрузі мають вважатися такими, що не відбулися», – йдеться в пояснювальній записці до законопроекту.
Головним наслідком законопроекту про відновлення рядка «не підтримую жодного з кандидатів» мало б стати те, що в разі повторних виборів ті кандидати, яких виборці не підтримали при попередньому голосуванні, не мають права брати в них участь.
Однак, значною мірою, відновлення голосування «проти всіх» створює додаткові можливості для різноманітних політтехнологічних кампаній. У разі, коли для визначення переможців може йтися про кілька відсотків виборців, «противсіхи» є потужною зброєю на користь чи на шкоду одному з кандидатів.
Примус до вибору?
Обирати «менше зло» чи взагалі не йти на вибори – право кожного громадянина. Рядок «проти всіх», на думку експертів, створював ситуацію, коли дехто з виборців міг просто перекласти відповідальність за свій вибір на іншого громадянина. Навіть за високого рівня «негативного голосування» хтось із кандидатів усе одно переможе в перегонах, адже за нього таки проголосує певна більша частина виборців.
Скандали, піар та компромат: «токсичні» теми на виборах-201931 березня 2019 року в Україні відбудуться вибори глави держави. Про те, які теми можуть зашкодити політикам, міркували експерти.
Загалом, теза про «менше зло» є досить дискусійною. Адже так чи інакше, вибір можна зробити завжди. І якщо така ситуація не подобається громадянину, можна не піти на вибори або зробити більш свідомі вчинки. Наприклад, розпочати власну політичну діяльність або запропонувати кандидату, якого вважаєш за найбільш придатним для тої чи іншої посади, балотуватися на виборах. Знайти однодумців, сформувати команду та виборчий штаб, зібрати кошти шляхом краудфандингової кампанії – можливостей для участі у виборах безліч.
А що робити, коли не плануєш підтримувати жодного з кандидатів, але бажаєш взяти участь у голосуванні? Наприклад для того, щоб запобігти фальсифікаціям із бюлетенями. Тоді потрібно йти на вибори й голосувати – ставити відповідні позначки навпроти двох (чи більше, якщо йдеться про перший тур президентських виборів) кандидатів. Такий бюлетень вважатиметься недійсним (не плутати із зіпсованим), але сам факт голосування виборця буде врахований. Звісно, всі ці ситуації потрібно ретельно обміркувати й зробити власний моральний вибір перед тим, як іти на виборчу дільницю.
Олександр Радчук, спеціально для «Слова і Діла»
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»