Я далекий від думки, що народний депутат від «Народного фронту» Андрій Тетерук і президент-утікач Віктор Янукович узгоджують між собою свої дії. Ба більше, впевнений, що Тетерук щиро хотів би, щоб і Віктор Медведчук, і Віктор Янукович за законом відповіли за свою діяльність проти держави й народу України. Але і колишній командир батальйону «Миротворець», і колишній керівник України ніби злагоджено попрацювали над тим, щоб розім'яти електорат «біло-блакитних».
Звернення Андрія Тетерука до Генпрокуратури та СБУ з приводу заяв, озвучених Медведчуком на з'їзді «Опозиційною платформи – За життя», де висували кандидатом у президенти Юрія Бойко, не лише не зіпсує життя куму Путіна, воно йому значною мірою може його полегшити. Одна річ, якби за статтями про державну зраду й замах на територіальну цілісність країни була порушена справа відповідними органами на підставі зібраної за останні роки інформації, здобутої, в тому числі, й оперативним шляхом. Теоретично, спецслужби могли задокументувати переконливі докази щодо цього.
Ловити ж Медведчука на слові, сказаному з трибуни з'їзду, це все одно що навмисно давати йому, досвідченому юристу з величезними зв'язками в нашому правовому середовищі, ба більше, середовищі ним вибудуваному, як особливу можливість отримати рішення суду про його повну невинуватість і посміятися над своїми опонентами. Зрештою, в ефірі медведчуківських каналів в щоденному режимі можна почути безліч речей, характерних більше для російського телебачення, але все якось обходиться, як запросто йому обійшлося придбання цих каналів. До речі, сам факт різкого зростання політичного та інформаційного впливу спеціального уповноваженого Кремля з питань України в результаті скандалу підсвічується яскравіше ф зайвий раз б'є по репутації чинного глави держави – кандидата на другий термін. Втім, «Народний фронт» і не зобов'язувався його підтримувати.
Зате привід поговорити про політичне переслідування опонентів президента Порошенка чудовий, і ним уже скористались як сам Віктор Медведчук, так і російська пропагандистська машина. У них є своя аудиторія в Україні, яка значною мірою фрустрована, оскільки не бачить можливості для перемоги своїх політичних представників у нинішньому розкладі. Відмобілізувати їх, вказати варіанти дій на увазі президентської, а потім, що ще важливіше, парламентської кампаній – важливе завдання, і в Кремлі його обов'язково відпрацюють. Ось тільки допомагати їм не потрібно.
У рамки спеціального інформаційного впливу перед президентськими виборами входить і прес-конференція Віктора Януковича. Патріотична публіка вчергове отримала невимовне задоволення від ораторської майстерності та проявів тонкого розуму «легітимного», але очевидно, що його промови призначалися для інших вух: того ж традиційного електорату колишніх «біло-блакитних». І в своєму виступі, повному співчуття до труднощів, які відчувають громадяни України, Янукович кілька разів повторив про необхідність обов'язково йти на вибори й голосувати.
Ні, він не зазначив, за кого саме радив би віддати свій голос, хоча згадував і Олександра Вілкула й розповів, з подачі російських журналістів, про кримінальне переслідування й нібито замах на Віктора Медведчука. Але очевидно ж, що до закликів Януковича можуть прислухатися лише ті, хто може, тбто його колишні виборці, а в них список переваг відомий.
Боротьба з проросійськими силами – справа непроста й потребує продуманої, системної роботи, а в умовах божевільного електорального року вимогливість до цієї роботи зростає. Бажання окремих діячів зловити хвилинний «хайп» може обернутися серйозними втратами в політичній перспективі. Як, власне, попередні «хайпи» призвели до нинішньої перспективи вибору без вибору, хіба «Народному фронту» про це не знати. Але хто ж тоді про це думав? Ось як зараз.
Леонід Швець, спеціально для «Слова і Діла»
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»