На майбутніх президентських виборах українці готові віддати на підтримку шоумена Володимира Зеленського найбільшу кількість голосів. Чинний президент Петро Порошенко опинився б на другому місці, а лідерка ВО «Батьківщина» Юлія Тимошенко – на третьому. Такі тенденції показали результати опитування, проведеного трьома соціологічними компаніями (Центр соціальних і маркетингових досліджень СОЦІС, Київський міжнародний інститут соціології та Центр Разумкова). Тим часом, поки кандидати змагаються за пальму першості, ЦВК завершила реєстрацію. Отже, в 2019 році за посаду президента України поборються 44 особи. Це рекордно довгий виборчий список за останні 15 років. У 2004 році заявки на участь у президентських перегонах подали 26 кандидатів.
«Слово і Діло» з'ясувало, чим обумовлене лідерство шоумена Володимира Зеленського, й підбило проміжні підсумки передвиборчих перегонів.
Керівник Центру військово-правових досліджень, політолог Олександр Мусієнко зазначило, що основною інтригою виборчих перегонів став Володимир Зеленський.
Він нагадав, що ще в середині грудня 2018 року, згідно з різними соціологічними дослідженнями, Зеленський посідав 3-4-те місця, а за два місяці у відомого шоумена й коміка перше місце та динаміка зростання в 2-2,5 рази.
«Можна сказати, що Україна зараз перебуває в свого роду світовому тренді втоми від традиційної політики й політичних діячів і реагує на яскравих, цікавих особистостей, не пов'язаних із чинним істеблішментом. В принципі, це дійсно вносить Україну щонайменше др європейського політичного контексту, в якому схожі умови», – підкреслив Мусієнко.
Очевидно, що близько чверті, якщо не більше, голосів – це саме люди, які «проти» й готові голосувати назло чинним політикам, від яких відчувається втома, додав він.
На його думку, та частина голосів, які дійсно «за», – це переважно люди віком від 30 до 40 років, які зберегли певну динаміку на проведення реформ і змін у країні ще з часів Революції Гідності, але їхні очікування не були задоволені.
«Чинна ж політична еліта замість того, щоб напередодні виборів хоч якимось чином налагодити комунікацію з людьми на теми, які їх найбільше хвилюють, а саме війна, економічна ситуація, зростання тарифів і комунальних платежів, система охорони здоров'я, нав'язують зовсім інший контекст, наприклад, змін до Конституції», – пояснив політолог.
Ці фактори в сукупності призводять до того, що Володимир Зеленський, який наразі фактично й виборчу кампанію не веде, має такі високі рейтинги й реально розглядається кандидатом на перемогу на посаду глави держави, уточнив він.
Мусієнко звернув увагу, що поки виборча кампанія Зеленського зводиться до проведення дискусійних робочих груп із представників членів громадянського суспільства, які розповідають, що йому зробити в різних сферах суспільно-політичного життя. Щоденник таких засідань регулярно з'являється на приналежному Коломойському телеканалі 1+1.
«Начебто б гарна картинка, якби не той же Зеленський, який за столом виглядає втомленим від своєї основної роботи – зйомок різних проектів», – наголосив він.
Крім цього, Зеленський регулярно записує ролики в соцмережах, посміхаючись і закликаючи змінювати весь політичний клас і долучатися до своєї команди. Також помітно, що в країні запущена дуже потужна рекламна бордова кампанія Зеленського, додав експерт.
На його думку, до його козирів можна віднести й вихід на початку березня 2019 року, напередодні виборів, чергового сезону серіалу «Слуга народу», в якому Зеленський виконує головну роль такого собі президента Голобородька й показує, як ведучи скромний спосіб життя, глава держави може боротися з корупцією, олігархами й припинити війну.
«Схоже, що Володимир Зеленський обрав тактику ведення кампанії як елемента шоу, в чому він, безумовно, краще розбирається. Наприклад, в ефірі телеканалів у прайм-тайм почав з'являтися телеведучий і бізнесмен Пальчевський, який дуже спритно доносить послання про необхідність «змінити всіх» і приходу нових до влади. Під «новими» він має на увазі, звичайно ж, Зеленського», – пояснив він.
Відносно задоволеним може бути Коломойський, адже можливий прихід до влади в Україні Зеленського як президента, а Юлії Тимошенко як прем'єр-міністра – це для нього джекпот. Однак навіть у таких випадках бувають прецеденти, коли приведений до влади глава держави йде з-під контролю і все відбувається далеко не за заздалегідь підготовленим сценарієм. Наприклад, Фірташ підтримав Петра Порошенка, але в підсумку втратив частину своїх активів в Україні, нагадав політолог.
Але поки цей шлейф зв'язку з олігархом, з якими обіцяє боротися та ж «ЗЕ команда», особливо негативно на рейтингу Зеленського не позначається, уточнив експерт.
За його словами, до мінусів кампанії Зеленського наразі можна віднести відсутність реальної роботи з виборцями на місцях, проведенням зустрічей, роздачею агітаційних матеріалів, відсутність виступів на теле- й радіоефірах, крім каналу 1+1, звісно, й інших речей, властивих традиційним виборчим кампаніям.
«Адже соцмережі й інтернет – це, звичайно, добре, але роботу «в полі» поки також ніхто не скасовував, втім, можливо, незабаром в цьому плані команда Зеленського стратегію змінить», – підкреслив політолог.
На його думку, яким би парадоксальним комусь це не здавалося, але шанси на перемогу або щонайменше на потрапляння до другого туру у Володимира Зеленського дійсно високі. На відміну від інших основних кандидатів, рейтинг яких плюс-мінус на один-два відсотки стабільний, Зеленський поки зберігає позитивну динаміку зростання. І тут важливо розуміти, що в разі кандидата «проти всіх» Зеленського кожен мінус і помилки інших кандидатів лише в плюс шоумену.
Вова вляпався. Колонка Леоніда ШвецяШоумен Володимир Зеленський зібрався перейти в статус політика, але виявився поки трохи не готовим до цього.
Для чинного президента за такого розвитку подій є два сценарії, констатував він.
«Перший – на повну потужність розкрутити адмінресурс і всю «державну машину», використовуючи органи обласної та місцевої державної влади для агітації за нього на місцях, іноді навіть із можливими випадками підкупу виборців», – акцентував Мусієнко.
Втім, фактор адмінресурсу під час виборчих процесів в Україні набагато нижчий, ніж в інших пострадянських республіках, зазначив він, уточнивши, що вибори після 2004 року довели, що масштабні фальсифікації, які здатні докорінно змінити думки виборців, тут просто неможливі.
Все ж процес відкритий і демократичний, «під прицілом» багатьох журналістів, представників громадянського суспільства та міжнародних спостерігачів.
«Також паралельно поширюють у ЗМІ чорний піар і компромат на Зеленського, втім, поки вся так звана компроматна машина команди Петра Порошенка спрямована проти Юлії Тимошенко», – додав експерт.
Другий варіант зводиться до того, щоб домовлятися з Тимошенко про об'єднання зусиль у боротьбі із Зеленським, уточнив він.
Політолог не виключив, що умови та конфігурації тут можуть бути різними, наприклад, Порошенко – президент, а Тимошенко – прем'єр і лідер коаліції в парламенті. Можливі й інші домовленості. Поки помітно, що кинути виклик Зеленському в другому турі з представників старої традиційної політичної еліти здатна лише Тимошенко.
Це пов'язано з тим, що в неї більш обов'язковий виборець, у тому числі з представників старшого покоління, які, на відміну від більшої кількості молоді, що підтримує Зеленського, вже точно зробить усе можливе, щоб віддати свій голос Тимошенко. Домовлятися з більш зрозумілою Тимошенко, а не із Зеленським, від якого поки до кінця не відомо, чого варто чекати, виглядає доцільним, але цей сценарій дуже вже малоймовірний, зазначив він.
«Звичайно, збити рейтинг Зеленського було б під силу іншому позасистемному кандидату Святославу Вакарчуку, але балотуватися він відмовився, а представники інших кандидатів із ним домовитися просто не змогли. Будемо стежити за розвитком подій. Думаю, на нас чекає ще багато цікавого й несподіваного», – резюмував Олександр Мусієнко.
Нагадаємо, ознайомитися з обіцянками всіх зареєстрованих раніше кандидатів та їхніми деклараціями можна на сайті «Слово і Діло» в розділі «Вибори».
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»