Якраз Генасамблея ООН, де буде обговорюватися питання про миротворчу місію, агресію РФ, перспективи мирного врегулювання і підходи до цього врегулювання може бути альтернативою для України. Будь-який інший формат не забезпечує нічого іншого, крім як заморожування конфлікту.
Таку думку в коментарі «Слову і Ділу» висловив директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський, оцінюючи проведення дебатів на Генасамблеї ООН щодо ситуації на тимчасово окупованих територіях України.
«Україні необхідно створювати коаліцію. Питання миротворців може пройти в Генасамблеї, якщо буде 2/3 голосів. Для цього необхідно шукати соратників. І це потрібно було робити з 2014 року. Поки що ми не знайшли стільки союзників, щоб зібрати потрібну кількість голосів. Навпаки, ми втрачаємо», - каже Сунгуровський.
Він нагадав, що за першу резолюцію Генасамблеї щодо України голосувало близько 100 країн, а потім все менше - 66 країн, 60, тобто йде спад.
Якщо так піде далі, то Україна програє переговорний процес, підкреслив експерт.
«Те, що це питання включили до порядку, ще не означає, що воно отримає підтримку», - зазначив військовий експерт.
Ірина Геращенко: «Для Росії несподіванка, що Крим залишається на світовому порядку денному»Інтерв'ю з Іриною Геращенко про окупований Крим, роботу міжнародних організацій на півострові та обмін полоненими.
Він пояснив, що вето РФ можна подолати. Є резолюція 55-го року, в якій йдеться про те, що якщо Рада безпеки не в змозі прийняти рішення щодо встановлення миру, то ця Рада звертається до Генасамблеї.
Експерт уточнив, що будь-які 7 членів Ради безпеки можуть звернутися до Генасамблеї, яка після цього збирає спеціальну нараду і приймає рішення про те, що наприклад РФ, визнається агресором.
«Якщо РФ визнається агресором, то відповідно до статті 27 Статуту ООН вона не бере участь в голосуванні щодо питання спору. Ось таким чином вето РФ можна обійти. Але Україні потрібні соратники», - констатував Сунгуровський.
Інше питання ще полягає і в тому, що ООН хоча й приймає резолюції по Україні, але Рада безпеки уникає кардинальних рішень, підкреслив експерт.
Він звернув увагу, що всі миротворчі місії за останні десятиліття були в форматі грубо кажучи стаття 7 з мінусом.
«Стаття 6 про підтримку миру. Там ні про які питання примусу до миру мови не йде. Про примус до миру йдеться в главі 7 Статуту ООН. Там є два пункти - встановлення миру і примус до миру. ООН використовує першу частину - встановлення миру. Для цього необхідна згода двох ворогуючих сторін. Примус до миру - не обумовлено. Радбез, щоб уникнути складнощів практикує полегшені миротворчі місії», - роз'яснює військовий експерт.
З одного боку, це виправдано, тому що набрати контингент в миротворчі сили, де мова йде про застосування сили складно, уточнив він, додавши, що країни просто не дають згоду на це.
«Зараз головне завдання України - набирати союзників. Діяти не тільки самостійно, а через тих, хто вже є союзником - США, Британія», - резюмував Микола Сунгуровський.
Інтерв'ю Ірини Геращенко спеціально для Слова і Діла про деокупацію Криму та повернення Донбасу, читайте за посиланням.
Також ми писали, як кандидати в президенти пропонують повертати Крим і Донбас.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»