До президентських виборів в Україні залишається дедалі менше часу, а питання все ті ж: кому вірити, за кого голосувати. Самі кандидати з кожного доступного їм майданчика розповідають про свої успіхи й намагаються очорнити суперників. При цьому чимало претендентів вже не перший рік у політиці, у них накопичилася солідна база обіцянок, у тому числі провалених, але вони вважають за краще про це не згадувати. «Слово і Діло» нагадає про невиконані зобов'язання кандидатів у президенти (тих, хто раніше вже був у владі), а також розбереться, що вони обіцяють зробити в разі перемоги. Раніше ми писали про Сергія Капліна та Олександра Вілкула, сьогодні в центрі уваги Олег Ляшко.
Мабуть, ніхто так часто не погрожує заблокувати парламентську трибуну або не брати участь у голосуваннях (іноді і те, і інше одночасно), як лідер Радикальної партії. При цьому його фракція дійсно починає виконувати погрозу, але кидає задумане на півдорозі.
Наприклад, 3 квітня 2017 року Ляшко пообіцяв, що його фракція заблокує трибуну до виконання їхніх вимог про звільнення керівництва НКРЕКП і скасування абонентської плати за користування газорозподільними мережами. Наступного дня «радикали» дійсно почали блокувати парламентську трибуну. Але 5 квітня фракція залишила сесійну залу Ради, щоб виступити на засіданні уряду. Тим самим вони дали можливість іншим нардепам проводити виступи. А після повернення з Кабміну «радикали» повертатися до блокування не стали, хоча жодної вимоги не виконали.
Восени минулого року в Україні на 23,5% зросла ціна на газ для населення. 6 листопада Ляшко запевнив, що фракція Радикальної партії не голосуватиме за жодне рішення, поки не буде встановлений мораторій ціни на газ: «Наша команда не буде голосувати за жодне інше рішення, поки мораторій про підвищення цін на газ не буде ухвалений. Ми вважаємо, що в цей час, коли влада грабує українців, коли в людей немає можливості годувати своїх дітей, їсти, одягатися, лікуватися, бути байдужими й робити вигляд, що нічого не відбувається, – це злочин». Того ж дня народний депутат провалив свою обіцянку – він і більшість членів фракції підтримали законопроект про протимінну діяльність. При цьому мораторій так і не був встановлений, а надалі фракція голосувала й за інші рішення.
Однак Ляшко не розгубився й наступного дня знову дав аналогічну обіцянку: фракція голосувати не буде, поки не розглянуть їхню постанову про мораторій ціни на газ. До 20 листопада «радикали» більш-менш трималися, лише 8 листопада дали сім голосів проти скорочення терміну підготовки до другого читання законопроекту про внесення змін до Податкового кодексу. Але вже 20 листопада більшість членів фракції, включаючи самого Ляшка, голосували за кілька рішень, що стосуються перейменування Кіровоградської та Дніпропетровської областей.
5 лютого Ляшко знову повернувся до теми мораторію зростання цін на газ: «Наша фракція блокує парламентську трибуну. Ми не будемо голосувати за жлден закон, ми не дамо працювати парламентській трибуні, поки не ухвалять рішення, яке ми кілька місяців тому зареєстрували: про зниження цін на газ, про відправлення у відставку керівництва «Нафтогазу», про встановлення справедливої ціни на газ, про повернення порядку нарахування субсидій, щоб кожна людина могла заплатити за комуналку».
Кілька днів фракція блокувала трибуну. 7 лютого, коли планували розгляд змін до Конституції щодо курсу України на ЄС і НАТО, на випередження спрацювала фракція «Блоку Петра Порошенка». Вихід із ситуації знайшов спікер Андрій Парубій, який пообіцяв «радикалам» створити комісію для перевірки правильності нарахування тарифів. Незважаючи на те, що це був лише компроміс, адже фракція боролася зовсім за інше, РПЛ трибуну розблокувала й узяла участь у голосуванні.
Крім того, Ляшко часто обіцяє «звільнити» неугодних йому політиків. Двічі він запевняв, що відправить у відставку Володимира Гройсмана, коли той ще був спікером парламенту. Вперше народний депутат дав таку обіцянку наприкінці вересня 2015 року. «Гройсман у відставку не подає, бо він не самостійна особа, він виконавець злочинних наказів Порошенка. І оскільки в Гройсмана немає ані почуття політичної відповідальності, ані розуміння того, на якій посаді він перебуває, я публічно звертаюся до Гройсмана з вимогою добровільно подати у відставку за ігнорування вимог Конституції та законів України. Якщо Гройсман не подасть у відставку, ми відправимо його у відставку», – говорив Ляшко. Вдруге він пообіцяв це 5 листопада у зв'язку з тим, що Гройсман «неодноразово порушує процедури голосування».
Однак за кілька місяців фракція Радикальної партії не зареєструвала постанови про звільнення Гройсмана з посади спікера. А в квітні 2016 року Гройсман став прем'єр-міністром. Уряд Гройсмана Ляшко також не задовольняє: в березні 2017-го депутат обіцяв ініціювати відставку Кабінету міністрів, якщо пенсії не будуть підвищені з 1 травня. Пізніше цей термін він переніс на 1 червня.
У квітні прем'єр анонсував підвищень виплат для різних категорій пенсіонерів із 1 жовтня 2017 року. Тобто терміни, яких вимагав Ляшко, дотримані не були, але, тим не менш, відставку уряду фракція не ініціювала.
Також двічі політик обіцяв звільнити голову Національного банку України Валерію Гонтареву. 6 березня 2015-го Ляшко запевнив, що його фракція «кістьми ляже» заради цього, 17 березня він пообіцяв, що Гонтарева скоро піде у відставку. Незважаючи на те, що Ляшко з парламентської трибуни закликав президента Петра Порошенка внести відповідне подання, Гонтарева була звільнена лише минулого року.
Обіцяв Ляшко домагатися звільнення прокурора Чернігівської області Володимира Комашка. За словами депутата, Комашко порушив закон, поєднавши державну службу з приватною практикою, оскільки отримав посвідчення адвоката, коли працював начальником Управління нагляду за додержанням законів Генеральної прокуратури. Але з приводу звільнення прокурора Ляшко до ГПУ так і не звернувся.
Особлива «любов» у лідера Радикальної партії до виконувачки обов'язків міністра охорони здоров'я Уляни Супрун. Її відставки Ляшко також недавно пообіцяв домогтися: «Я доб'юся відставки «Доктора смерть» Супрун і її похоронної команди. Всі вони сядуть до в'язниці за розкрадання та вбивства українців. Після президентських виборів я зупиню цей геноцид проти українців». Відзначимо також, що Ляшко неодноразово критикував медичну реформу, хоча й підтримав відповідний законопроект «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг і лікарських засобах». Його фракція в жовтні 2017 року дала 13 голосів на підтримку закону.
Постійно Ляшко критикує співпрацю України з Міжнародним валютним фондом. У його передвиборчій програмі як кандидата в президенти навіть є пункт «Не вимоги МВФ, а інтереси українського народу». У квітні 2017 року народний депутат пообіцяв, що його фракція не голосуватиме за законопроекти на виконання угоди з МВФ. Незважаючи на це, «радикали» підтримали пенсійну реформу, яка була однією з вимог Фонду. До речі, Верховна рада восьмого скликання 27 законопроектів, необхідних для отримання міжнародних кредитів, і Ляшко підтримав 21 із них.
Найбільш «важка доля» в обіцянки Ляшка домогтися скасування вето на закон про кримінальну відповідальність за контрабанду лісу (через те, що «Слово і Діло» позначило цю обіцянку проваленою, «радикал» навіть закликав не читати наш портал). Нагадаємо, що закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження українських лісів і запобігання неналежному переміщенню необроблених лісоматеріалів» ініціювала Радикальна партія, але його ветував президент Петро Порошенко й вніс свої правки – виключив із закону норму про заборону на експорт дров.
Отже, Ляшко обіцяв домогтися скасування вето. 6 вересня минулого року парламент розглядав закон із поправками президента, голосування за подолання вето не було, оскільки ніхто, й Ляшко в тому числі, на цьому не наполягав (нардепи мають право вимагати винесення на голосування законопроекту про подолання президентського вето). Під час обговорення закону «радикал» виступав, але в своїй промові просто розкритикував президента за це рішення. Ще один член фракції Радикальної партії Віктор Галасюк виступав від імені комітету з питань промислової політики і підприємництва й повідомив, що ухвалили рішення підтримати закон із правками президента.
Закон із правками Порошенка ухвалили 246 голосами народних депутатів. Ляшко також віддав голос «за». Пізніше своє рішення він пояснив тим, що для подолання вето необхідно 300 голосів, яких у залі немає, тому він підтримав закон, щоб не втратити його. Можливо й так, але про що тоді нардеп думав, коли обіцяв домогтися скасування вето?
Не склалося в Ляшка з деякими програмними обіцянками, які він давав, балотуючись до Ради в 2014 році. Не склалося, тому що вони були відверто популістськими і їх виконання не в компетенції народного депутата. Йдеться про обіцянки домагатися списання 75% зовнішніх міжнародних боргових зобов'язань (це завдання Міністерства фінансів), створити фельдшерсько-акушерський пункт у кожному селі (цим займаються органи місцевого самоврядування та МОЗ), притягувати до кримінальної відповідальності чиновників, причетних до організації сепаратистів на Донбасі (завдання правоохоронної й судової системи).
Програмна обіцянка запровадити кризовий податок для олігархів так на рівні обіцянки й залишилася. За роки в парламенті ані Ляшко, ані депутати від його фракції не подали відповідного законопроекту. Це ж стосується обіцянки визнати багатодітними сім'ї з двома дітьми.
Гарно звучала обіцянка Ляшка відсвяткувати Новий рік на фронті (бо «йому не до веселощів» у новорічну ніч). «Новий рік відсвяткую на фронті. І крапка. Дитині, звичайно, потрібно відпочити, але зараз немає такої можливості. Хіба що до Львова на кілька вихідних поїдемо», – розповів він наприкінці 2014-го. Але вже за тиждень політик сам же написав у Facebook, що Новий рік провів удома з родиною, оскільки приділяв рідним мало часу.
Кілька разів було таке, що народний депутат обіцяв одну позицію фракції під час голосування, а в результаті «радикали» міняли її на протилежну. Так було з голосуванням щодо відставки міністра охорони здоров'я Олександра Квіташвілі: Ляшко заявляв, що фракція підтримає його звільнення, але у вересні 2015-го не дала жодного голосу «за». Крім того, всупереч обіцянці нардепа, половина фракції (і сам Ляшко) проголосували за державний бюджет на 2016 рік.
Також в 2015 році Ляшко запевняв, що фракція не голосуватиме за постанову про введення миротворчого контингенту на Донбас. Ішлося про президентську постанову «Про схвалення звернення від імені України до Ради безпеки Організації Об'єднаних Націй і Рада Європейського союзу щодо розгортання на території України міжнародної операції з підтримання миру і безпеки». На думку «радикала», це легалізація російської окупації й терористів. Але в підсумку РПЛ у повному складі проголосувала «за».
Схожа історія була з урядовим законопроектом про підвищення пенсій: нардеп заявив, що фракція його не підтримає, якщо в ньому не буде пункту про збільшення страхового стажу. Цей пункт із законопроекту вилучили, але «радикали» майже в повному складі підтримали ініціативу.
У своїй передвиборчій програмі кандидата в президенти (написаної «зі слів шахтаря з Павлограда, фермера з Харківщини, лікаря з Чернігова та виховательки з Черкас») Ляшко обіцяє скоротити кількість нардепів до 250, а міністерств – до 10, ліквідувати посаду прем'єр-міністра, звільнити всіх старих прокурорів і суддів. Крім цього, кандидат обіцяє ефективне управління держмайном, енергомодернізацію, створення робочих місць, зниження цін на тарифи, захист селян, дешеві кредити тощо. «Це все можна назвати «популізмом». Але в нашій країні все, що правильно говориш, – популізм. А все, що правильно робиш, – піар», – дописав у програмі Ляшко, щодо популізму з ним не посперечаєшся.
Нагадаємо, про всіх кандидатів та їхні програми можна почитати в розділі «Вибори-2019». Там же можна ознайомитися з їхніми деклараціями в зручному форматі інфографіки.
Крім того, «Слово і Діло» щодня згадує, як кандидати в президенти-нардепи цього скликання ВРУ голосували за законопроекти щодо суспільно важливих питань. Наприклад, днями ми писали, хто з них голосував за підтримку євроатлантичного курсу України.
Олександра Худякова, спеціально для «Слова і Діла»
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»