Якби виборці читали програми політиків і вимагали виконання передвиборчих обіцянок, наше життя було б набагато цікавішим. А не таким, як нині, коли перед черговими виборами у під'здах традиційно з'являються дешеві пластикові вікна, у дворах – нові дитячі майданчики, а в поштових скриньках – купа макулатури. «Слово і Діло» пропонує проаналізувати, яким чином лідери електоральних симпатій обіцяють змінити країну та що про це думають політологи.
Раніше ми виділили з кожної передвиборчої програми конкретні обіцянки й запропонували своїм читачам проголосувати за кожну з них у розділі «Вибори»: наскільки вона важлива та чи можливо її виконати. Сьогодні підбиваємо проміжні підсумки голосувань наших читачів станом на 5 березня, а ви ще можете долучитися до голосування. До речі, одні й ті самі обіцянки в різних кандидатів набрали не однакову підтримку. А подекуди переконання людей у важливості виголошених обіцянок набаго суттєвіші, ніж віра в те, що такі зобов'язання можуть бути реалізовані.
Мир. Армія. Вступ до ЄС та НАТО
Програма чинного президента Петра Порошенка, загалом, доволі розмита й містить лише одну конкретну тезу, що стосується зовнішньополітичного курсу України: «Наша місія – вступ до Євросоюзу й НАТО. Лише повноправне членство в Європейському союзі та Північноатлантичному альянсі остаточно й безповоротно гарантує нашу українську державну незалежність, нашу українську національну безпеку».
Його обіцянка про те, що в 2023 році Україна подасть заявку на вступ до ЄС, отримала 79% підтримки читачів «Слова і Діла», 71% вважають, що це можливо. А заяву про те, що Україна отримає й почне виконувати План дій щодо членства в НАТО, вважають важливою 69%, але неможливою до виконання – 66%.
Тезу про продовження лінії на відновлення територіальної цілісності України, повернення окупованих територій Донецької та Луганської областей і Криму політико-дипломатичним шляхом вважають важливою 91% , можливою – 62%.
Також Порошенко обіцяє, що «за репресії й знущання над нашими громадянами на окупованих територіях, за завдані збитки країна-окупант понесе відповідальність й змушена буде їх відшкодовувати через міжнародні правові механізми (важливо – 88%, можливо – 45%)»._
Відзначимо, що Порошенко – єдиний із трьох кандидатів – пообіцяв повернути українських полонених: «Будемо надалі робити усе можливе для повернення додому всіх наших громадян, які стали заручниками російського агресора».
Тимошенко планує вибороти мир для України дещо іншим шляхом і в програмі наводить досить розмите формулювання: «Перед гарантами за Будапештським меморандумом і партнерами з ЄС ми ставитимемо питання підтримки України в прагненні завершити війну, повернути тимчасово окуповані території й змусити агресора відшкодувати завдані збитки». Цю обіцянку вважають важливою 78%, але при цьому вірять у те, що це можливо, лише 8%.
Цікаво, що подібна обіцянка є й в Зеленського, але у його «виконанні» цю обіцянку вважають важливою більше людей – 88%, а можливою – 40%.
У кожному разі, Тимошенко обіцяє досягти «примусу агресора до миру й повернення Криму та Донбасу» дипломатичним шляхом. Вона єдина з трьох кандидатів обіцяє деокупацію Донбасу та реінтеграцію Криму. До того ж вона стверджує, що її команда розробила програму реінтеграції непідконтрольних територій як альтернативу «мінській формулі».
Щоправда, головним завданням цієї програми кандидатка бачить «необхідність зруйнувати стіну страху, нерозуміння і ненависті, яка штучно зводиться між Україною та окупованими територіями».
Зеленський береться вирішити питання про вступ до НАТО на референдумі (важливо – 92%, можливо – 88%). Також він обіцяє зарплату військовослужбовців на рівні НАТОвських стандартів (важливо – 72%, можливо – 37%).
Якщо вже зайшлося про армію, то Порошенко обіцяє, що її зміцнення, модернізація та оснащення залишиться безумовним пріоритетом (важливо – 86%, можливо – 54%). Зокрема, він гарантує завершити створення щільної системи протиракетної та протиповітряної оборони (важливо – 92%, можливо – 72%) та докорінну модернізацію українського флоту й повітряних сил (88%, 65%).
Тимошенко запевняє, що проведе повну модернізацію ЗСУ за стандартами НАТО (важливо – 80%, можливо – 38%) та береться наростити «військову потужність до рівня, що гарантує безпеку країні».
Порошенко просто обіцяє підвищити соціальні стандарти для військовослужбовців, тоді як Тимошенко одразу після президентських виборів зобов'язалася запровадити новий контракт на службу в ЗСУ, який «забезпечить європейський рівень умов служби для солдатів та офіцерів».
В її програмі йдеться про те, що новий контракт гарантуватиме забезпечення житлом, безоплатним медобслуговуванням, гідним пенсійним страхуванням. Вона також обіцяє «додаткові пільги для учасників бойових дій та членів їхніх родин (важливо – 69%, можливо – 63%)»._
Вибори-2019: чого чекати від РФ та що може завадити лідерству ЗеленськогоЗа даними соціологів, станом на кінець лютого 2019 року за Зеленського готовий проголосувати майже кожен четвертий з опитаних.
Нагадаємо, раніше ми вже писали, як вона виконувала подібну схожу обіцянку, з якою «Батьківщина» пройшла до парламенту в 2014 році.
Політолог Василь Мокан вважає, що стратегічного підходу до питання миру та деокупації Добасу й Криму немає в жодного з кандидатів серед фаворитів: «Ці програми мають формальний характер і не мають жодних юридичних наслідків. Політики зобов’язані реагувати на ті суспульні виклики та проблеми, які турбують українців, а питання миру в нас на першому місці, відповідно, ці пункти наявнів програмах кожного кандидата, але вони абсолютного нічого не означають».
За його словами, в основі програми Порошенка лежать Мінські домовленості, відходити від яких він не планує. У двох інших кандидатів ситуація не краща: «Тимошенко, яка пропонує перейти до Будапештського формату, робить це виключно для того, щоб показати відмінності в програмі свого основного конкурента. Хоча суть полягає в тому самому політико-дипломатичному врегулюванні, залученні Сполучених Штатів Америки як стратегічних союзників».
Політолог вважає, що поки до процесу не підключиться РФ, жодні формати дієвими не будуть. «Все буде вирішуватися за результатами президентських і, наголошую, парламентських виборів, коли буде зрозуміла нова конструкція влади в Україні й, у тому числі, Кремль буде вирішувати, як далі й у якому форматі та за якими пунктами проводити переговори», – підкреслив Мокан.
На його переконання, зараз ніхто з політиків не погодиться на військове загострення. «Знадобляться величезні військові ресурси, будуть ще більші людські жертви. Тому лише політико-дипломатичний шлях», – переконаний Мокан.
Щодо Тимошенко та Зеленського, які б мали пропонувати альтернативні точки зору, на думку експерта, якихось дієвих альтернативних програм немає. «Будапештський формат – це далеко не свіжа ідея. США й без того долучені до переговорного процесу. Офіційно переходити до Будапешського формату великих перспектив в нас немає. Зеленський взагалі розгублений. Він не знає, що робити, й намагається уникати відповідей на це запитання в програмі, хоча в своїй риториці заявляє, що готовий до діалогу. Його обіцянка підняти зарплатню нашим військовим до рівня НАТО – це не стратегія деокупації», – зауважив Мокан.
Питання щодо окупованого Криму зараз узагалі закрите: «Кандидати можуть обіцяти все що завгодно, але центр ухвалення рішень розташований не в Україні, а в Раді національної безпеки ООН, де Російська Федерація має право вето», – наголосив політолог.
Нова Конституція, державоустрій
Порошенко в програмі не збирається кардинально змінювати устрій держави, перелічує свої досягнення в реформах та обіцяє їх продовжити, зокрема, реформу децентралізації. Важливою цю обіцянку вважають 88%, а вірять, що це можливо, – 78%.
Тимошенко планє ухвалити нову Конституцію України так, щоби ліквідувати кланово-олігархічну систему й зняти недоторканність з усіх високопосадовців – президента (важливо – 86%, можливо – 41%), суддів, депутатів (важливо – 95%, можливо – 47%). Натомість Зеленський має намір підготувати законопроект «Про зняття недоторканності з президента України, народних депутатів і суддів» (88%, 48%).
Лідерка «Батьківщини» хоче зменшити кількість народних депутатів – із 450 до 350 (важливо – 81%, можливо – 58%) та обіцяє громадянам право змінювати центральну та місцеву владу через референдум за народною ініціативою. Зеленський у Конституцію поки що не втручається, але обіцяє, що в першу чергу подасть проект закону «Про народовладдя» (референдум), і в цьому його підтримують 85% читачів, але вірять у це 42%.
Щоправда, Зеленський єдиний, хто прямим текстом обіцяє ухвалити закон «Про імпічмент Президента України» (важливо – 89%, можливо – 57%) та «Про відкликання народного депутата України» (важливо – 80%, можливо – 77%).
Єдиний із трьох кандидатів Зеленський пообіцяв, що вибори до парламенту та місцевих рад відбуватимуться за відкритими списками (важливо – 99%, можливо – 95%). Також він запевняє, що за «кнопкодавство» та «депутатські прогули» автоматично позбавлятимуть депутатського мандату, і ця теза теж подобається народу (важливою цю обіцянку вважають 94%, але лише 48% вірять, що це можна реалізувати).
Політолог Микола Давидюк впевнений, що зазвичай кандидати в президенти, в тому числі, й ті, що належать до топ-3, дуже часто ці програми не читали. «Писали їх зовсім інші люди на замовлення, професійні експерти на базі соціології і очікувань населення. Тому радше за все ці програми можна вважати спекулятивними піар-стратегіями, ніж програмами до виконання», – переконаний він.
Населення, своєю чергою, ці програми також не вивчає й ставиться до них поверхово: «Ця поверховість стосується також біографії кандидатів та їхньої політичної історії. Політична культура нам сьогодні не дозволяє говорити про інтелектуальну дискусію, а швидше передвиборча програма ведеться в розрізі медійних заяв, корупційних скандалів і обливання один одного брудом».
Політолог вважає, що місяць, який залишився до виборів, мине під слоганом великих маніпуляцій у медіапросторі. «Те, що ми спостерігаємо вже зараз, – це лише початок. Поки що вся кампанія ведеться навколо третього-четвертого кола спілкування кланів. А що ближче день виборів, то ближче будуть наближатися до перших осіб», – зазначив він.
Водночас політичний експерт Олександр Мусієнко аналізує програми топ-кандидатів, щоб зрозуміти, яким чином політики пропонують змінювати країну. «Тимошенко пропонує двопалатний парламент, де одна фракція консолідує всю систему виконавчої влади. З одного боку, нібито це модель парламентської демократії, а з іншого – модель більшої зосередженості влади. До кінця не зрозуміло, тоді яка її роль, як президента. Навряд чи вона хотіла б обмежити свої функції в перший рік правління», – підкреслив він.
За словами Мусієнка, ця ідея користується підтримкою серед багатьох депутатів «Народного фронту» й членів цієї політичної сили. Зокрема, Арсен Аваков говорить про те, що Україна має рухатись у бік парламентаризму.
Щодо обіцянок Зеленського та Тимошенко позбавити недоторканності та імунітету президента, то це, на думку експерта, відвертий популізм: «Недоторканність президента гарантована міжнародним правом і рішеннями міжнародних суддів. У всіх цивілізованих державах є така норма».
Мусієнко зауважив, що стосовно процедури імпічменту, принаймні, в Зеленського спостерігається деяка послідовність. «Бо він обіцяє народовладдя через референдум і подати законпороект про імпічмент. І навіть зараз він звертається через соцмережі до своїх прихильників запропонувати когось на посади чи допомогти йому скласти програму», – нагадав експерт.
Економіка
Усі троє кадидатів у своїх програмах запевняють, що їхня економічна стратегія дасть можливість повернутися в Україну заробітчанам.
Порошенко основним завданням вважає подолання бідності. При цьому він обіцяє за рахунок економічного зростання підвищувати зарплати бюджетникам, пенсії, соціальні виплати. Тимошенко пообіцяла за п’ять наступних років досягти рівня середньої зарплати Польщі у доларовому вимірі (яка у 3,5 рази вища, ніж в Україні). При цьому 91% читачів вважають таку обіцянку важливою, але лише 14% – вірять, що це можливо.
В енергосфері Тимошенко обіцяє в разі перемоги на виборах у перший місяць роботи зменшити ціни на газ удвічі. Важливим це визначили 83% і, хоч би як це не здавалося комусь дивним, але 60% вірять, що це можливо. Також Юлія Володимирівна пообіцяла побудувати LNG-термінали для імпорту скрапленого газу неросійського походження (важливо – 69%, можливо – 38%), а газ українського видобутку спрямувати виключно на потреби населення (91%, 66%).
Натомість Зеленський запевнив, що Україна перейде на забезпечення своїх потреб за рахунок власних енергетичних ресурсів (94%, 28%).
Щодо податків, Порошенко обіцяє заміну оподаткування прибутку підприємств на оподаткування виведення капіталу з країни(важливо – 85%, можливо – 68%). Те ж саме пропонує Зеленський (93%, 89%). Тимошенко обіцяє «ліквідувати 37 корупціогенних квазіподатків». Саме це запевнення отримало найбільшу підтримку людей (96%) серед усіх обіцянок кандидатки й лише 40% вважають це можливим. Окремо вона обіцяє скасувати податок на додану вартість і запровадити податок на реалізацію.
Тимошенко пообіцяла програму довгострокового банківського мікрокредитування для молоді та середнього класу для всіх типів бізнесу(81%, 42%). Для цього вона обіцяє подати законопроект, який буде зобов'язувати комерційні банки надавати мікрокредити до 100 тис. дол. без застави під 3% річних (69%, 23%). До речі, «мікрокредити» Зеленського набрали 93% підтримки.
Якщо Зеленський пообіцяв відновити програми молодіжного житлового кредитування (95%, 56%), то Тимошенко зобов'язалася створити державний фонд страхування іпотечних кредитів, який забезпечуватиме придбання житла без першого внеску й без застави лише під 3% річних (після того, як зупинить інфляцію). Тимошенко пообіцяла, що в членів родини, які погашали іпотечний кредит, і тимчасово втратили роботу, ніхто не матиме права одразу забирати квартиру (82%, 39%).
Соціологи знову змоделювали другий тур виборівПорошенко у другому турі програє обом своїм опонентам – і Володимиру Зеленському, і Юлії Тимошенко.
Ще у Зеленського в програмі є так би мовити ноу-хау: «Ми запровадимо одноразову «нульову декларацію» для бізнесу. Кожен бізнесмен за 5% зможе задекларувати та легалізувати свої доходи. Отримані кошти підуть на зменшення тарифного навантаження для малозабезпечених. Пройшовши «економічне чистилище», кожен отримає шанс надалі чесно вести бізнес у країні».
Порошенко обіцяє робити ставку «на високотехнологічні галузі з високою доданою вартістю», незважаючи на те, що за його каденції цього не сталося. Також він упевнений, що його економічна стратегія створить сотні тисяч робочих місць із достойною оплатою праці. Тимошенко обіцяє створити мільони робочих місць і гідну зарплатню. Нагадаємо, 5 мільйонів робочих місць у своїй програмі обіцяв Ющенко, але, за даними Держстату, йому це не вдалося. Зеленський пообіцяв, що зосередиться на розвитку внутрішнього виробництва.
Лише у Зеленського є обіцянка впровадити економічний паспорт українця (важливо – 80%, можливо – 62%): «Кожна дитина матиме право накопичувати на своєму рахунку частину від реалізації державою природніх благ (надра, землі тощо). Після досягнення повноліття дитина отримає ці накопичення як власний стартовий капітал. Українець має стати основним акціонером України!».
В ІТ-технологіях, за задумом Порошенка, Україна стане одним із п’яти нових глобальних лідерів цього сектору. Зеленський обіцяє більш конкретні кроки: держава забезпечить всіх мешканців доступом до швидкого інтернету; послуги держави, які можуть надаватись електронно, будуть впроваджені першочергово; громадяни зможуть голосувати за рішення влади через інтернет (важливо – 93%, можливо – 85%). При цьому Зеленський запевнив, що сприятиме розвитку цифрової грамотності населення незалежно від віку (87%, 87%).
Але навіть квантовий стрибок у власному виробництві нічого не дасть економіці без сучасної транспортної інфраструктури. Порошенко тут обіцяє, що Україна стане транспортно-логістичним хабом Європи. До того ж це, на його переконання, призведе до розвитку туризму, що дасть поштовх для малого й середнього бізнесу.
Зеленський пообіцяв будувати дороги за європейськими стандартами, й із ним погодились 99%, а 77% переконані, що це можливо зробити. Ще актор-політик запевнив, що встановить на трасах автоматичний контроль ваги й швидкості автомобілів (94%, 88%), а також відкриє в кожному обласному центрі аеропорт.
В агросекторі Порошенко робить ставку на створення переробних підприємств, розвиток інфраструктури для виробників сільськогосподарської продукції і захист прав власників. Тимошенко обіцяє, що «негайно після президентських виборів буде ухвалений закон про запровадження для аграріїв єдиного податку на гектар землі».
Зеленський єдиний із цієї трійки, хто натякає на зняття мораторію обіцянкою сформувати прозорий ринок землі (важливо – 61%, можливо – 36%). Як і Тимошенко, він збирається встановити контроль за виснаженням чорноземів (97%, 77%).
На думку Миколи Давидюка, політики навіть не намагаються виконувати обіцяне: «Попередні обіцянки Порошенка були виключно для того, щоб це працювало лише на папері, але не в реальному житті. Наприклад, боротьба з корупцією. Якісь речі зроблені, але реальної боротьби не відбувається».
Щодо популістської обіцянки Тимошенко про «відновлення справедливості» та повернення внесків, які були втрачені під час коливання курсу (інфляція 2015-2016 років), за словами Давидюка, це нова «юліна тисяча». «По суті, те саме робить Порошенко, індексуючи пенсії. На превеликий жаль, політики, які перебувають при владі останні 20 років на керівних посадах, довели людей до бідності й сьогодні на цій бідності спекулюють. Вкидати по 100-200 доларів перед виборами й отримувати за них чи не гарантію, що за них знову проголосують. Ці кандидати спекулюють, маніпулюючи найбіднішим населенням», – переконаний він.
Тридцять один день на все про все. Колонка Леоніда ШвецяВолодимир Зеленський провалив свій перший серйозний публічний виступ, а нещодавні скандали ставлять під сумнів підсумки президентства Порошенка.
Щодо Зеленського, то Давидюк радить читати його програму, зрештою, як і будь-якого іншого політика, з точки зору реальності її виконання. «Якщо підрахувати вартість виконання програми Зеленського, виникає питання, чи буде в держави Україна стільки грошей? По-перше, для задоволення інтересів тих, хто сьогодні допомагає йому прийти до влади, по-друге, програма жорстко популістична, навіть порівняно з італійськими популістами. Кількість обіцянок, які продукує Зеленський створює враження, що він просто не виходить з ролі й не сходить зі сцени. Інша річ, що коли він особисто з’являється в ЗМІ, особливо неочікувано, непланово – це провал», – вважає політолог.
Політичний експерт Олександр Мусієнко вважає, що економічний курс Порошенка та Зеленського ліберальний, у Тимошенко – із соціал-демократичним ухилом.
«Не можна сказати, що програма Тимошенко погана, але вона прийнятна до виконання в таких державах, як Німеччина, Франція, Іспанія. В таких державах, які пройшли вже ліберальний курс розвитку економіки, зміцніли, наростили м’язи, в них стабільні макроекономічні показники, які мають високу дохідність державного бюджету, там працює бізнес і всі платять податки. Там це можливо. Як писав економіст Шумпетер: «Для того, щоб побудувати соціалізм, спочатку збудуйте капіталізм». Тобто, соціалізм може собі дозволити дуже багата країна, яка має кошти на всі ці соціальні програми, а якщо ми ще не заробили достатньо корштів, то звідки нам їх брати?», – резонно запитує Мусієнко.
Якщо ж заради обіцяних Тимошенко мікрокредитів та дешевої іпотеки банки законодавчо примусять встановлювати низькі відсотки, це просто призведе до банківської кризи. «У розвинутих країнах банки встановлюють низькі відсотки, тому що відсутні ризики. У нас це поки що неможливо», – пояснив експерт.
Щодо «економічних» обіцянок Зеленського, то Мусієнко вважає, що вони спрямовані на його безпосередній електорат: молодь, деяких представників малого бізнесу, ФОПів та стратаперів. При цьому політолог підкреслює, що для втілення програми Зеленському треба буде проявити вольові риси, а от чи вистачить їх, невідомо.
Найбільше розчарування експерт висловив щодо економічного блоку з програми Порошенка. «Всі чекали, що Порошенко буде виступати за ринкову економіку, але поки що замало таких обіцянок реалізовано. Щодо приватизації практично нічого не зроблено. З державними монополіями не борються, наприклад, компанія «Укргазвидобування», яка зосереджує 75% видобутку нафти й газу в Україні, компанія «Укроборонпром» – державний концерн, з яким постійно виникають скандали. Поки що не зрозуміло, що робити з цими монополіями. А те, що робиться, залишає враження, що змінюється лише вивіска або проведений легкий косметичний ремонт, а всередині – все як і було. Коли нормально запрацює реформована фіскальна служба? Що нам робити з податковою? І в новій програмі лише обіцянки продовжити успішні реформи», – додав Мусієнко.
Суспільство, медицина, освіта, культура
Традиційно всі кандидати пообіцяли достойну зарплату медикам, вчителям та працівникам культури. Але особливо високий запит у суспільстві на реформування медицини.
Порошенко пообіцяв завершити медичну реформу (важливо – 92%, можливо – 69%). Також він має намір продовжувати принцип «гроші ходять за людьми» не лише в медичній, але й в освітній та інших реформах та політиці соцзахисту (94%, 78%).
Подобається людям його обіцянка розпочати масштабну програму ремонту медичних закладів у всій країні (важливо – 95%, можливо – 98%). Аналогічна обіцянка Тимошенко отримала таку ж високу підтримку (96%), як і запевнення ліквідувати зайві податки. Вірять у реалізацію планів Юлії Володимирівни 65%.
Також Тимошенко пообіцяла запровадити обов’язкове медичне страхування за рахунок коштів роботодавців з одночасним зменшенням удвічі на них податкового навантаження (важливо – 75%, можливо – 25%). Таке ж запевнення Зеленського важливим вважають 99% тих, хто голосував за його обіцянки. І вірять, що він може впровадити страхову медицину 95%. Його обіцянку запровадити обов'язковий безкоштовний щорічний медичний огляд підтримують 91%, 80% вважають це можливим.
В освіті та науці найменше обіцянок у Порошенка та Тимошенко. Чинний президент коротко пообіцяв перейти на європейські стандарти (77%, 62%) та підвищити оплату праці вчителів і викладачів (91%, 77%). Його опонентка завірила, що відновить програми безоплатного позашкільного розвитку дітей та державні програми розвитку та освіти для особливо обдарованих дітей.
Обіцянку Зеленського надати школам сучасне обладнання підтримують 97% читачів, які проголосували, а 60% вірять, що це можливо. Зеленський хоче урівняти в правах державні та приватні заклади освіти (86%, 88%), та скоротити адміністративну надбудову системи освіти (94%, 93%). Він пообіцяв запровадити принцип «гроші ходять за талановитим студентом» (95%, 86%).
Щодо соцвиплат, Тимошенко не шкодувала слів у своїй програмі. Якщо Порошенко запевнив, що збільшить обсяги допомоги при народженні і догляді за дитиною (77%, 74%), лідерка «Батьківщини» взялася повернути «дитячі» виплати, які були раніше: 50 тис. грн – при народженні першої дитини, 100 тис. грн – при народженні другої дитини, 150 тис. грн – при народженні третьої дитини та всіх наступних дітей. Причому виплачувати відразу всю суму. В це вірять 52%.
Пенсіями більше переймаються Тимошенко та Зеленський, які обіцяють замість єдиного соціального внеску пенсійну систему з приватними накопичувальними рахунками. Тимошенко уточнює, що пенсійні збереження будуть щорічно індексуватися й на них будуть нараховуватися депозитні відсотки (важливо – 82%, можливо – 36%).
Хто це пообіцяв: Зеленський, Тимошенко чи Порошенко? ТестМи зробили тест з обіцянок кандидатів у президенти України, які, за прогнозами соціологів, мають найбільші шанси потрапити у другий тур. Чи зможете Ви відрізнити обіцянки Зеленського, Тимошенко та Порошенка одна від одної?
У культурній сфері Порошенко обіцяє розширити підтримку кіно, музики, книговидання та стимулювати розвиток місцевих закладів культури, які стануть сучасними центрами розвитку громад (69%, 71%)._
Пріоритетне фінансування культури обіцяє Тимошенко. Вона планує розгорнути потужні центри присутності української культури за кордоном (важливо – 35%, можливо – 42%), створити єдиний нацональний реєстр унікальних пам’яток української архітектури та реалізувати програми з реставрації та збереження пам’яток культури (56%, 72%).
Зеленський єдиний пообіцяв забезпечити монетизацію пільг і субсидій (86% вважають це можливим). Також у його програмі досить об'ємний екологічний блок: запровадити сортування та переробку сміття (таку перспективу вподобали аж 97% читачів і 90% впевнені, що це можливо), відмовитися від пластику в країні (89%, 67%), встановити контроль за вирубкою лісів (99%,85%) та забрудненням річок.
Своєю чергою Порошенко єдиний, хто пообіцяв продовжити політику підтримки української мови як єдиної державної (74%, 81%). Крім того, він заявив, що робитиме все, щоб захистити свободу слова та права журналістів.
Політолог Микола Давидюк вважає, що такі передвиборчі програми вказують на те, що Зеленський, Тимошенко та Порошенко – політики застарілої формації, як старі «аналогові» телевізори. «Зеленський також не є новим. Він не вміє жити онлайн. Якщо ми подивимося на західних політків, того ж Макрона чи Трюдо, це політики, які живуть онлайн, ведуть агітацію, роблять заяви та навіть своє особисте життя показують онлайн. Будь-який вихід Зеленського в онлайн для нього складний. Він не може вийти й зробити нормальну самостійну заяву, але коли вже все домовлено, він як актор включається й починає грати», – переконаний Давидюк.
На думку політичного експерта Олександра Мусієнка, хоч програми й розцінюються як формальність, потрібно змушувати політиків та виборців змінювати своє ставлення до передвиборчих обіцянок.
«Важливо зрозуміти, що нам пропонує кандидат: чи він соціаліст, чи консерватор, чи прихильник іншої політичної моделі. Адже президент, якщо він матиме більшість у парламенті, має багато важелів впливу, в тому числі й на економіку. Як він бачить податкову систему, яка формує левову частку бюджету? Чому в нас на митниці немає очільника й що там узагалі коїться? Скажімо, чинний президент дистанціюється від цих питань навіть у своїй новій програмі, тому що він розуміє, що є промахи в економічній політиці. Побудувати програму лише на євроінтеграції й не сказати, як предметно ми будемо досягати цих стандартів і критеріїв членства? В такому разі вона є поверховою та популістичною», – вважає експерт.
Ірина Рибінська, спеціально для «Слова і Діла»
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»