До президентських виборів в Україні залишається дедалі менше часу, а питання все ті ж: кому вірити, за кого голосувати. Самі кандидати з кожного доступного їм майданчика розповідають про свої успіхи й намагаються очорнити суперників. При цьому багато претендентів уже не перший рік у політиці, в них накопичилася солідна база обіцянок, у тому числі провалених, але вони вважають за краще про це не згадувати. «Слово і Діло» нагадає про невиконані зобов'язання кандидатів у президенти (тих, хто раніше вже був у владі), а також розбереться, що вони обіцяють зробити в разі перемоги. Раніше ми писали, зокрема, про Юлію Тимошенко та Олега Ляшка, сьогодні в центрі уваги Петро Порошенко.
Відзначимо, що в цьому матеріалі ми не зупинялися на обіцянках президента продати Roshen, закінчити антитерористичну операцію за кілька днів, повернути Крим, притягти до відповідальності винних до катастрофи MH17 на Донбасі та інших схожих, а зосередилися на менш обговорюваних зобов'язаннях президента.
Ще тільки балотуючись на минулих президентських виборах, Порошенко обіцяв, що в разі перемоги внесе до Верховної ради законопроект про референдум (причому одним із перших). Після перемоги перші свої законопроекти він подав 26 червня 2014 року. Перша ініціатива стосувалася внесення змін до закону про державні нагороди України, друга – про внесення змін до Конституції України щодо повноважень органів державної влади й місцевого самоврядування. А закон про референдум президент так і не вніс.
Також не дочекалися й президентського законопроекту про опозицію. В своїй програмі Порошенко обіцяв, що він буде першочерговим, але не вніс його й протягом дев'яти сесій восьмого скликання парламенту.
У травні 2014 року під час дебатів кандидатів у президенти Порошенко необачно пообіцяв, що Україна за два роки стане енергонезалежною країною. «За два роки. На сьогодні в нас уже є реверс, і в разі, якщо буде підключена словацька реверсна схема й Росія повністю перекриє газ, Україна здатна буде забезпечити себе газом. Але повністю незалежними ми зможемо стати за два роки», – запевнив він. Це зобов'язання було зафіксоване й у передвиборчій програмі.
Уже ставши президентом, Порошенко знову повторив цю обіцянку на початку 2015 року: «Я повністю впевнений, що за два роки ми забезпечимо свою енергетичну незалежність від Росії. Ми зможемо збудувати нові шляхи для отримання норвезького газу й газу з Європи, а також у нас в Україні буде видобуток сланцевого газу». Зважаючи на слова президента, Україна мала стати енергонезалежною або в 2016 році, або, в крайньому разі, в 2017-му.
Про енергонезалежність говорив і прем'єр-міністр Володимир Гройсман: у травні 2016-го він заявив, що країни має завдання в середньостроковій перспективі стати повністю незалежною. При цьому через тиждень після такої заяви уточнив, що досягти цього можливо лише за 3-4 роки.
Одна з останніх заяв Гройсмана щодо енергонезалежності звучала на початку минулого року: за його словами, держава сприяє розумному й економному споживанню тепла, допомагаючи українцям «утеплитися» за державний рахунок. «Упевнений, разом ми досягнемо повної енергонезалежності», – резюмував він. Таким чином, про досягнення мети поки не йдеться.
Трьох невиконаних обіцянок коштувала Порошенку одна з передвиборчих поїздок до Житомира в квітні 2014-го. Під час свого виступу політик пообіцяв ініціювати конвертацію всіх валютних кредитів у гривню. «Сьогодні цей курс є продуктом спекуляцій. Немає на сьогодні жодних підстав, щоб українська валюта так була знецінена. Я обіцяю, що негайно будуть ініційовані речі в двох напрямках. Перша річ: ми сьогодні маємо проконвертувати всі валютні кредити в гривню за фіксованим колишнім курсом», – запевнив він. Але за рік Порошенко різко змінив свою точку зору, назвавши відповідний законопроект популістським, і наклав на нього вето. За його словами, «несправедливо буде за рахунок платників податків задовольняти потреби 65 тисяч тих, хто не хоче або іноді не може обслуговувати валютні кредити».
Крім того, Порошенко обіцяв збудувати в Житомирі фонтан, «кращий за вінницький» (у Вінниці розташований найбільший в Україні та в Європі плавучий фонтан). Але в міській раді в 2017 році «Слову і Ділу» повідомили, що будівництво фонтану на річці Тетерів не проводиться. Тож за кілька років президентства Порошенко обіцянку не реалізував.
Також Порошенко говорив про намір підвищити науково-технологічний рівень Житомира в галузі космонавтики: «Житомир є столицею української космонавтики, й ми все зробимо, щоб повернути найкращі світові технології й найкращий рівень космічної науки в Житомирі». Далі гарної промови ця обіцянка не пішла: в Державному космічному агентстві України минулого року повідомили, що розвиток космічної науки в Житомирі не належить до завдань відомства. У міськраді заявили, що на базі музею космонавтики проводяться міжнародні науково-практичні конференції та дослідження, але лише на грантові та спонсорські кошти.
Не все гаразд у президента з виконанням передвиборчої програми. До кінця його каденції не встигає завершитися обіцяна реформа правоохоронної системи. Станом на лютий триває реформування органів прокуратури відповідно до Стратегії реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015-2020 роки. Реформу Національної поліції також планують завершити до 2020 року, а реформу Служби безпеки ще навіть не починали – відповідні законопроекти не розроблені.
Схожа проблема із зобов'язанням реформувати систему судів. Реформа зараз відбувається відповідно до тієї ж Стратегії на 2015-2020 роки. Для виконання стратегії були ухвалені законопроекти «Про судоустрій і статус суддів», «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», «Про вищу раду правосуддя» та інші.
І хоча в G7 відзначали прогрес у реформуванні судової системи, воно ще далека до завершення. Міністр юстиції Павло Петренко в лютому заявив, що процес впровадження судової реформи здійснений поки наполовину. Нагадаємо також, що все ще не запустилася робота Антикорупційного суду.
Не йдеться й про перекриття всіх офшорів, а Порошенко також обіцяв це зробити в разі перемоги. Тут ми навіть не маємо на увазі офшорний скандал, в якому опинився сам президент. Нагадаємо, в 2016 році Міжнародний консорціум журналістів-розслідувачів опублікував базу даних, отриману на основі «панамського архіву». У документах фігурують близько 600 українців, серед яких Порошенко та його близькі бізнес-партнери.
Проблема глобальніша: в Державній службі статистики повідомляли, що на початку 2017 року 2/3 прямих іноземних інвестицій в Україну надійшли з офшорних зон. А Україна входить до топу країн, що розвиваються, де існує проблема витоку капіталу в офшори й податкові гавані.
«Реальні справи, а не брехливі обіцянки»: як Порошенко застосовує своє гасло на практиціПередвиборче гасло Петра Порошенка – Реальні справи, а не брехливі обіцянки. Слово і Діло проаналізувало, як президент застосовує це на практиці.
У передвиборчій програмі Порошенко також обіцяв, що позачергові парламентські вибори в 2014 році відбудуться за відкритими списками. Але вибори відбулися на основі закону, який передбачає їх проведення за закритими партійними списками. При цьому протягом 1-9-ї й на початку 10-ї сесії Ради восьмого скликання Порошенко не був ініціатором законопроекту про проведення виборів за відкритими списками. Зараз другого читання очікує новий Виборчий кодекс, який передбачає механізм обрання народних депутатів за системою відкритих пропорційних списків. Але з огляду на швидкість його ухвалення, є ризик, що і цієї осені парламентські вибори відбудуться за старою схемою.
Крім реформи правоохоронної системи, до кінця першого президентського терміну Порошенка не встигне відбутися повноцінна децентралізація. В програмі Порошенко обіцяв, що місцеві громади отримають більше прав для реалізації своїх повноважень, а виконавча влада в областях належатиме виконкомам, сформованим обраними обласними радами. Президентський законопроект «Про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади)» все ще очікує розгляду у Верховній раді, як і урядовий. При цьому перший етап децентралізації був завершений наприкінці січня. Другий етап реформи вже затверджили, його головна мета – проведення місцевих виборів у 2020 році на новій територіальній основі.
У своїй інавгураційній промові глава держави обіцяв підписати міжнародний договір замість Будапештського меморандуму. «Я використаю весь свій дипломатичний досвід, щоб забезпечити підписання міжнародного договору, який прийшов би на заміну Будапештському меморандуму. Такий договір має надати прямі й надійні гарантії миру та безпеки аж до військової підтримки в разі загрози територіальній цілісності», – сказав він. За два роки в Міністерстві закордонних справ заявили, що розробка й підписання нового міжнародного договору не планується, й до сьогодні Порошенко його появу не забезпечив. Можливо, плани президента в цьому напрямку змінилися й він такої необхідності не бачить, але факт залишається фактом: була обіцянка, й вона не виконана.
Порошенко не дотримав слова про те, що переселенці отримають право голосувати на місцевих виборах. «Це український якір Донбасу. І вони будуть голосувати на місцевих виборах на Донбасі. Кому б і як би не хотілося їх позбавити голосу. Я гарант Конституції, я маю забезпечити їхнє конституційне право, і я нікому не дозволю на це право зазіхати», – запевняв президент. Відтоді місцеві вибори відбулися вже двічі, але внутрішньо переміщені особи досі не мають права голосу.
Відповідно до закону «Про місцеві вибори», в місцевих виборах не можуть брати участь виборці, які в день виборів перебувають за межами населеного пункту, в якому мешкають. Щоб змінити ситуацію, до Ради подавали відповідний законопроект, але до виборів 25 жовтня 2015 року його ухвалити не встигли. Ба більше, він ще перебуває на доопрацюванні. Вибори в жовтні минулого року також відбулися без участі переселенців.
У 2015 році глава держави пообіцяв, що Державне управління справами скорочуватиме свої витрати. Але ситуація вийшла прямо протилежна: в бюджетах на 2016-2018 роки видатки на відомство були істотно збільшені. У 2016 році було передбачено 1 млрд 390 млн грн, у 2017 році – 1 млрд 716 млн грн, минулого року – 2 млрд 674 млн грн, у 2019 році – 2 млрд 475 млн грн.
Навпаки вийшло і з обіцянкою Порошенка про те, що ціна на газ буде знижена. «Ціни на газ ми перерахуємо в менший бік. Тому що Україна переплачувала. Що переплачувала? Корупційну складову», – заявив президент влітку 2017-го. Однак з 1 листопада минулого року Кабінет міністрів ухвалив рішення підвищити ціни на газ для населення на 23,5%. За словами прем'єра Володимира Гройсмана, було лише два варіанти: або мінімальне підвищення, або дефолт і галопуюча інфляція.
Є в Порошенка обіцянка гарантувати збереження коштів клієнтів ПриватБанку. Нагадаємо, що в грудні 2016 року Національний банк України визнав фінансову установу неплатоспроможною й згодом банк був націоналізований.
Наприкінці 2016 року Рада прийняла президентський законопроект про гарантування 100% вкладів фізичних осіб. Протягом п'яти місяців Порошенко не підписував закон, але при цьому обіцяв не ветувати його й підписати. За його словами, весь цей час в адміністрації прораховували можливі ризики в разі введення в дію закону про гарантування вкладів клієнтів ПриватБанку. Станом на лютий 2019 року закон все ще не підписаний, хоча президент за Конституцією має на це 15 днів.
Грішив глава держави й тим, що давав обіцянки, виконання яких не в його компетенції, і як наслідок, вони провалені. Наприклад, обіцянка в 2018 році завершити ремонт дороги Одеса-Рені. У листопаді, коли сезон ремонту доріг добіг кінця, траса ще не була відремонтована, й завершення робіт заплановане вже на цей рік. У бюджеті-2019 для поліпшення стану автомобільної дороги Одеса-Рені передбачено 1,5 млрд грн.
Також поки українці залишаються без обіцяного Порошенком безвізового режиму з Таїландом. «Хочеш до Латинської Америки – будь ласка, відкрили вам безвіз. Хочеш Катар, хочеш Кувейт. Найближчим часом буде Таїланд», – говорив президент у травні минулого року. Міністерство закордонних справ вживало заходів для запровадження безвізу з Таїландом на термін до 30 днів, а також для скасування візових вимог для короткострокових поїздок. Минулого року тайський уряд ухвалив рішення про скасування візових вимог для громадян України, які приїжджають на термін до 30 днів. Але поки процес запровадження безвізового режиму ще не завершений і дата його запровадження невідома.
У своїй передвиборчій програмі на другий президентський термін Порошенко обіцяє, що в 2023 році Україна подасть заявку на вступ до Європейського союзу й почне виконувати План дій щодо членства в НАТО. Крім того, президент обіцяє завершення всіх основних реформ і продовження «лінії відновлення територіальної цілісності України». Основним завданням Порошенко визначив подолання бідності населення.
Нагадаємо, про всіх кандидатів та їхні програми можна почитати в розділі «Вибори-2019». Там же можна ознайомитися з їхніми деклараціями в зручному форматі інфографіки.
Олександра Худякова, спеціально для «Слова і Діла»
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»