Розмови про порушення «дня тиші» напредодні виборів почалися після того, як стало відомо, що канал 1+1 у суботу, 30 березня, майже цілий день планує показувати програми за участю кандидата в президенти Володимира Зеленського. «Слово і Діло» вирішило розібратися, що таке «день тиші», чому заборонена політична реклама та агітація і яке покарання чекає на порушників. Про це ми розпитали юриста, експерта Асоціації українських моніторів дотримання прав людини Михайла Каменєва.
Здається, що «день тиші» перед виборами існував завжди, й немає навіть сумніву в його необхідності. Але світ змінюється надто стрімко й щодо заборони агітації перед виборами також існують свої новації.
«Це обмеження в Україні встановлене всіма законами, що стосуються виборів: законом «Про вибори Президента України», законом «Про вибори народних депутатів України» та законом «Про місцеві вибори». «День тиші» призначений для того, щоб люди могли відпочити, не бачити перед очима всю цю набридливу політичну рекламу й зробити певний усвідомлений вибір», – пояснив Каменєв.
Президентські вибори: як швидко встановлювали результати в 1999-2014 роках31 березня в Україні відбудуться президентські вибори. Слово і Діло вивчило, як швидко в попередні роки вдавалося встановити результат.
За його словами, фактично це день перед виборами та безпосередньо сам день виборів. У цей період заборонена будь-яка агітація, а також оприлюднення результатів соціологічних досліджень, оскільки вони можуть вплинути на думку виборців.
«Це доволі старе регулювання, про яке всі давно знають, і комунальні служби стоять напоготові, щоб опівночі з п’ятниці на суботу розпочати свою важку роботу – відшкрібати зі стін і зривати зі стовпів передвиборчу агітацію. Тим не менш ми можемо бачити, як це обмеження порушувалося. На минулих президентських виборах добре пам’ятаємо білборди, де ніхто прямо не закликав голосувати за чи проти когось, але вони були оформлені в цілком впізнаваній стилістиці. Я думаю, що цього року так само вдаватимуться до таких не зовсім чесних прийомів», – зазначив експерт.
Дійсно, в Києві вже з’явилися білборди із закликом «Думай», прихильники Порошенка в соцмережах ставлять таку ж позначку на своїх аватарках. Напевно штаби інших кандидатів також використають цю хитрість.
«Щодо заборони оприлюднювати результати соціологічних досліджень, то я пам’ятаю, як під час позаминулих парламентських виборів один із журналістів, а зараз народний депутат постив результати екзіт-полів, називаючи певні партії марками пива. Наприклад, під «Львівським», зрозуміло, що ховалося ВО «Свобода». Тобто для всіх було цілком зрозуміло, про що йшлося», – нагадав Каменєв.
Обмеження обходять практично всі гравці виборчих перегонів. Але, на думку юриста, водночас потрібно подумати загалом про конституційність існування такого обмеження.
Як оскаржити порушення виборчих правСлово і Діло розбиралося, що потрібно робити виборцю, якщо були порушені його виборчі права.
«У багатьох країнах це вже доконаний факт, коли цей «день тиші» або blackout period визнаний неконституційним, оскільки це надмірне обмеження свободи висловлення поглядів. Такі рішення ухвалили конституційні суди різних країн. Зовсім нещодавно молдовський Конституційний суд визнав неконституційною заборону публікацій соцопитувань. І, до речі, під час останніх парламентських виборів у Молдові в ЗМІ відзначали, що це перші вибори, коли можна було агітувати в «день тиші», – сказав експерт.
На думку Каменєва, найкраща позиція була у Верховного суду Сполучених Штатів Америки, який вказав, що обмеження агітації можливе, але при цьому має бути дуже чітко окресленим. Доцільним можна визнати таке обмеження, якщо воно буде встановлене на дільницях для голосування, щоб ніхто не агітував безпосередньо на місці, де проводиться голосування й, можливо, на невеликій відстані від дільниць, метрів за 50-100.
«Мені здається, що це регулювання варто переймати й Україні, скасовувати цей рудимент, який уже віджив своє. Якщо років 10-15 це якось працювало, адже не було такого розвитку ЗМІ й усі намагалися більш-менш дотримуватися правил, то зара , коли це ігнорується або так чи інакше обходиться, по-перше, це неконституційно, по-друге, неефективно. Отже, потрібно вирішувати, що з цим робити», – вважає експерт.
А поки найближчий «день тиші» буде в суботу та неділю, й за його порушення, за словами Каменєва, встановлена адміністративна відповідальність. Звісно, вона несуттєва порівняно з витратами на самі вибори. До того ж факт порушення спочатку потрібно довести в суді.
Поліція в разі виявлення порушень складає протокол, а потім суд виносить рішення. Але навряд чи суд зможе довести, що, наприклад, ті чи інші білборди або плакати мають стосунок до виборів. У підсумку МВС покаже певні цифри, що за агітацію в «день тиші» було складено стільки протоколів.
«Щодо 1+1, то їхні юристи стверджують, що показ програм із Зеленським не є порушенням «дня тиші», адже він лише актор. Але люди, які притомно мислять і розуміють призначення та букву закону, бачать, коли канал розміщує купу матеріалу з одним із кандидатів і в цьому є упередженість, що може розглядатись як певна агітація. Це ситуація, коли всі все розуміють, але зробити нічого не можуть», – вважає Каменєв.
У законі «Про вибори президента України» ст. 58 ч. 7 йдеться про заборону проведення концертів, вистав, спортивних змагань, демонстрації фільмів та телепередач чи інших публічних заходів за підтримки партії-суб’єкта виборчого процесу чи кандидата на посаду президента України, а також оприлюднення інформації про таку підтримку.
Вибори-2019: чи потрібні дебати та чому важлива нумерація кандидатівНардепи Ірина Геращенко та Марія Іонова зареєстрували законопроект про обов'язкові дебати кандидатів у президенти перед другим туром.
Також зазначимо, що оприлюднення в ефірах каналів результатів інтерактивного опитування аудиторії має супроводжувати розбірливе текстове повідомлення «Це опитування відображає думку лише цієї аудиторії».
Ідею скасування «дня тиші» поки що сприймають консервативно навіть юристи, які професійно займаються цією темою, але не готові обговорювати це питання й не знають, що в багатьох країнах світу це вже скасували.
«Якщо в Україні з’явиться Виборчий кодекс, тоді це питання можна порушувати. До речі, через півроку на парламентських виборах воно знову випливе», – переконаний юрист.
Єдиний аргумент на користь збереження заборони на агітацію напередодні та в день виборів, на думку Каменєва, дуже прагматично-урбаністичний: «Якщо «дня тиші» не буде, то ніхто опівночі не почне знімати політичну агітацію, й вона висітиме доти, доки її вітром не зірве. Але це вже не про права та свободи людини».
Раніше ми писали, скільки в Україні виборців та в яких регіонах найбільше тих, хто змінив місце голосування.
Також ми розбирались, як оскаржити порушення виборчих прав.
Ірина Рибінська, спеціально для «Слова і Діла»
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»