Щорічно 12 квітня відзначається Міжнародний день космонавтики. Саме цього дня в 1961 році Юрій Гагарін вперше відправився в космос і облетів планету за 108 хвилин. В Україні 12 квітня відзначається День працівників ракетно-космічної галузі й на це є вагомі причини, адже ще нещодавно наша країна входила до топ-5 країн за кількістю космічних запусків. І навіть Ілон Маск визнав, що українські ракетобудівники круті. «Слово і Діло» пропонує подивитись, який внесок в освоєння космосу зробили українські вчені, конструктори, інженери та як справи в космічній галузі сьогодні.
З Державним космічним агентством України співпрацюють практично всі космічні держави світу. Перший український космонавт Леонід Каденюк побував у космосі двічі разом з американськими астронавтами.
З останніх досягнень можна відзначити успішний тест двигуна першого ступеня космічної ракети Alpha, до якої також доклались українські розробники. У березні 2019 року в американському Техасі на тестовому майданчику приватне аерокосмічне підприємство Firefly Aerospace провело пробний запуск нової ракети.
Її виробництво розташоване в Техасі, в той час як українські працівники компанії в Центрі досліджень і розробки в Дніпрі розробляють частину обладнання. Два роки тому Firefly Aerospace викупив український бізнесмен і розробка Alpha відновилася. Компанія планує з 2021 року запускати дві такі ракети на місяць, а перший запуск у космос запланований на кінець 2019 року.
Навіть засновник американської компанії SpaceX Ілон Маск, який планує колонізацію Марса, визнав у своєму Twitter провідну роль України в становленні радянської, а пізніше й російської космічної галузі. 7 березня Маск написав, що «в Росії чудове ракетобудування й найкращий двигун, який зараз літає, – багаторазова версія нової ракети «Ангара».
У коментарі до посту Маска написали, що велика частина «російської інженерії» бере витоки із СРСР і має українське коріння, а Російська Федерація за всі 28 років свого існування «не здійснила космічної революції й досі використовує стару радянську спадщину». У відповідь Маск написав, що «Україна дійсно зіграла головну роль».
Ще один успішний запуск ракетоносія середнього класу Antares, розроблений і створений в Україні, відбувся в 2017 році з космодрому в США. Конструкція першого ступеня ракети-носія спроектована українським державним підприємством КБ «Південне», виготовлена на ДП «Південмаш».
Найбільш видатними досягненнями українських розробників стало створення космічних апаратів «Січ-1», «Океан-О», АУОС і «Мікрон», ракетоносіїв «Зеніт-3SL», «Дніпро», «Циклон-3». На «Південмаші» сконструювали й виготовили понад 400 штучних супутників Землі.
З 1991 до 2018 року було здійснено 154 пуски ракет-носіїв, виготовлених за участю українських підприємств. У різні роки на наших ракетах-носіях відбувалося від 3 до 13% всіх запусків у космос.
У Державному космічному агентстві України підбили підсумки роботи за 2018 рік і відзначили, що зростання виробництва та реалізації продукції на КБ «Південне» збільшилося на 35,5%, на ВО ПМЗ ім. О. М. Макарова – на 56,5%, ДНВЦ «Природа» – на 116,1%. При цьому зростання експорту відзначається лише на КБ «Південне» та ВО ПМЗ ім. О. М. Макарова. Основний напрямок експорту – до країн ЄС, США. До бюджету країни надійшло 733 млн 368 тис. грн.
У загальнонаціональній науково-технічній програмі України на 2018-2020 роки передбачений запуск п'яти супутників. При цьому фінансування галузі залишає бажати кращого. Якщо в 2014 році «на космос» країна виділила 3,6 млрд грн, то в 2015 році через витрати на війну ця цифра скоротилася до 2,8 млрд грн, а в 2018 році видатки на космічну галузь урізали до 2,5 млрд грн.
При цьому в українській космічній галузі працюють трохи більш ніж 16 тис. фахівців і середньомісячна зарплата в галузі становить 8 тис. 790 грн.
Раніше ми писали, що фінансування української космічної галузі найнижче порівняно з іншими космічними державами, але результат наших вчених, розробників і конструкторів вражає.
Також «Слово і Діло» детально розглядало внесок видатних українців у підкорення космосу.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»