За результатами першого туру найбільшу кількість голосів виборців отримали Володимир Зеленський і чинний президент Петро Порошенко. «Слово і Діло» вирішило проаналізувати програмні обіцянки кандидатів на посаду президента України. Сьогодні розглядаємо ініціативи Володимира Зеленського щодо державного устрою. Зокрема, кандидат у разі свого обрання на посаду президента має намір максимально скоротити функції держави й ухвалити закон «Про народовладдя». Суть законопроекту така: закріплення механізму, за яким «народ України формуватиме основні завдання для влади через референдуми та інші форми прямої демократії».
Політолог Олексій Якубін зазначив, що ідея прямої демократії останнім часом активізувалася серед частини політиків. Зокрема, Зеленський пропонує механізм референдуму. З подібною пропозицією виступав також Бойко щодо Донбасу.
На його думку, питання гуманітарного характеру, зовнішньополітичних орієнтацій країни дійсно варто вирішувати не лише в залі парламенту, а й дізнатися думку людей.
Експерт уточнив, що в багатьох країнах світу є така тенденція. Та й Україна отримала незалежність за допомогою референдуму в 1991 році. Тому повернення до ідеї референдуму – непогана пропозиція, проте важливе питання, як це зробити та які питання виносити.
За його словами, є країни, де заборонено виносити питання бюджетування на референдум.
«До того ж важливий нюанс у тому, що держава має забезпечити механізм інформування громадян країни з приводу позицій, які виносяться на референдум. Одна й інша позиції мають бути представлені в однаковій пропорції, а держава має спонсорувати це. У Швейцарії, наприклад, щоб референдум відбувся, потрібно близько 300 тисяч підписів. Там ціла процедура навіть за часом, потрібно ще, щоб був час проінформувати людей, що і як. Такий механізм може працювати. Тому що важливо, щоб люди чули як точку зору за, так і проти в однаковій пропорції», – підкреслив Якубін.
Він нагадав про референдум у Нідерландах щодо Угоди України з ЄС. Тоді нідерландський уряд виділяв кошти, вони інформували громадян із різних позицій.
Якщо скорочення функцій держави інтерпретувати як посилення прямої демократії за рахунок зменшення представницької демократії, то за наявності певних обмежувачів це може спрацювати, наголосив політолог.
Однак, на його думку, навряд чи це можна зробити дуже швидко, знадобиться кілька років для того, щоб розробити механізм, який більш-менш працюватиме. До того ж не слід забувати, що є механізм електронної демократії. В нас поки цей механізм не застосовується, хоча це могло б здешевити можливість проведення референдуму.
«Хоча тут потрібно думати, як захистити голос, оцінити ризики кібератак», – додав Якубін.
Якщо говорити про функції держави, то ця виборча кампанія показує, що люди, навпаки, хочуть, щоб держава в контексті соціальних благ враховувала потреби громадян, акцентував Якубін.
«Якщо розуміти під скороченням функцій держави те, що держава має йти з різних сфер, то це відбувається вже зараз. І це для нашої економіки, соціального життя не принесло хороших результатів. Це видно за кількістю трудових мігрантів», – пояснив він.
Тому варто говорити про те, як відновити соціальні блага, які створює держава, на це є запит. Результат, який зараз отримує Порошенко, багато в чому є наслідком того, що люди незадоволені його соціальною політикою. Згідно з останнім опитуванням КМІС, серед першочергових питань, які потрібно вирішити, питання тарифів, соціальна політика, зазначив фахівець.
«Поки що саме держава, за всіх нюансів бюрократії, – це єдина інституція, що, як би це не звучало, може працювати на благо всіх», – констатував він.
Також експерт звернув увагу, що в програмі Зеленський порушує питання поліпшення забезпечення вчителів і медиків, підвищення їх соціального статусу.
«Це якраз пов'язано з посиленням соціальних благ з боку держави. По-іншому складно собі уявити, як це можна зробити», – уточнив він.
На його думку, якщо під скороченням функцій держави розуміти скорочення бар'єрів, наприклад, у питанні отримання довідки заради довідки заради ще однієї довідки, то це одна ситуація.
«Якщо ідея в тому, щоб створити якийсь електронний уряд, спростити можливість доступу до інформації, минаючи чиновників, то це хороша ідея. На це є запит. Але також є ще більший запит на соціальні блага, а тут якраз потрібно, щоб держава була діяльною. Це ляже й на Зеленського в тому числі», – пояснив політолог.
За його словами, потрібно розуміти, що Зеленський у своїй програмі багато в чому використовує антиістеблішментську хвилю. Тому не дивно, що в нього звучать антибюрократичні месиджі.
«У кожному разі, як би там не було, якщо кандидат має намір реалізовувати програму, то знадобиться опора на парламент. Сам президент не може ухвалити закон про народовладдя. Без парламенту складно уявити, як такі ініціативи втілити в життя», – резюмував Олексій Якубін.
Які обіцянки зафіксовані в програмі кандидата Петра Порошенка та чи реально їх виконати – за посиланням.
Також «Слово і Діло» писало, що обіцяє кандидат у президенти України Володимир Зеленський.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»