Якщо Зеленський стане президентом України, йому потрібно буде виконувати свою передвиборчу програму, де багато обіцянок стосуються так званої «прозорої» політики – народовладдя, всеукраїнські референдуми з важливих питань, відкликання депутатів. «Слово і Діло» подивилось, як із цими обіцянками раніше справлялися інші політики. А сьогодні розбиралися з експертом із конституційного права Олександром Москалюком, наскільки «прозора» політика дієва та які може мати наслідки для країни.
Референдна демократія
Насправді, з прямою демократією не все так просто. Наприклад, у такій демократичній країні, як Сполучені Штати Америки, взагалі не передбачений референдум як загальнонаціональна процедура, а лише місцеві плебісцити.
«Тому що батьки-засновники, які були творцями американської Конституції, не вірили в спроможність американського народу ухвалювати розумні зважені рішення. І, до речі, саме тому в них вибори президента відбуваються лише через систему виборників», – зазначив Москалюк.
Може виникнути запитання, а що це за демократія в Америці, якщо в цій країні немає загальнодержавних референдумів, є лише дві політичні партії, а президент обирається не безпосередньо населенням, а через систему виборників.
«Загалом, якщо подивитись на світовий досвід, то дуже часто референдуми використовувалися саме в авторитарних державах для того, щоб фактично надати легітимності ухваленню певних рішень. Наприклад, у нацистській Німеччині референдуми проводилися неодноразово: з приводу об’єднання посад канцлера та президента, щодо приєднання територій до Німеччини в період нацизму. Це робилося для того, щоб показати, що це рішення народу. В Білорусі через референдум змінювалася Конституція й збільшувався термін повноважень Лукашенка», – пригадав він.
Державне управління і влада: що обіцяють Порошенко та ЗеленськийПетро Порошенко дав два обіцянки з держуправління, а Володимир Зеленський обіцяє цілий ряд законопроектів і реформ.
На думку експерта, не можна стверджувати, що референдум автоматично означає демократичність суспільства. «Референдум є ефективним як процедура за певних умов. Перш за все, в разі, якщо існує рівень обізнаності населення з наслідками цього референдуму. Щоб не було так, як у Великій Британії з Брекзітом. Там наче існує демократична традиція, але кількість запитів у гуглі «Що буде з країною після Брекзіту?» збільшилася буквально наступного дня після референдуму», – наголосив Москалюк.
За його словами, дійсно ефективна референдна демократія існує в Швейцарії. В цій країні люди мають високий матеріальний рівень і в них добре напрацьована референдна практика.
«У Швейцарії проводиться по 2-3 референдуми на рік. Причому на загальнонаціональний референдум виносяться досить різнобічні питання. Наприклад, щодо голубиної пошти або мінімальної тривалості робочого тижня. Цікаво, що швейцарці проголосували проти зменшення тривалості робочого тижня», – сказав він.
Як пояснив експерт, у Швейцарії досить часто на референдумах не проходять популістичні рішення, тому що там тривала процедура голосування й кожна зі сторін висловлює своє бачення, переваги та недоліки можливих рішень.
«До людини підходять, коли вона, наприклад, сидить у кав’ярні, дають їй листівку, де висвітлені точки зору як прихильників, так і противників того чи іншого рішення. Люди не змушені працювати на основній роботі, а потім ще десь підпрацьовувати, й можуть спокійно без поспіху обдумати поставлене питання. Вони просто не діють за логікою легких відповідей на складні питання. А якщо люди не знають, щодо чого, власне, відбувається референдум, тоді така процедура неефективна», – переконаний Москалюк.
При цьому референдуми на місцевому рівні виправдали себе. В окремих країнах на місцевому рівні «вартість» голосу залежить від кількості податків, які людина сплачує до місцевого бюджету.
Відкликання депутатів і чиновників
В Європейських країнах на загальнодержавному рівні ніде немає відзиву парламентарів. «Це така екзотична процедура, яка існує в таких країнах, як Куба, Китай, але навіть там це лише формальність. Практики її застосування практично не існує», – сказав Москалюк.
Одним із прикладів успішного відкликання чиновників Москалюк назвав обрання актора Арнольда Шварценеггера губернатором штату Каліфорнія. «Це було вперше в історії штату, коли відкликався попередній губернатор, і в процесі цього відкликання фактично був обраний новий губернатор», – зазначив він.
Якщо говорити про відкликання депутатів парламенту, то за висновками Венеційської комісії, така процедура була визнана неефективною. Вона базується на теорії імперативного мандату, коли з депутатом начебто укладається договір, і якщо він його не виконує, то договір розривається. Але цей механізм не узгоджений технічно, незрозуміло, як його провадити, немає світової практики.
Народне вето та народна ініціатива
В Італії та Швейцарії існує процедура народного вето, але вона дуже давно застосовувалася. «Отже, якщо влада пропонує впроваджувати такі речі, необхідно, щоб була можливість конструктивно про них говорити, розуміти, як ініціатори взагалі уявляють структуру народної демократії», – переконаний Москалюк.
Для прозорої політики, перш за все, необхідно підіймати загальний рівень свідомості населення, переконаний він. Ті ж референдуми навіть у розвинутих демократичних країнах часто-густо залежать від несподіваних обставин. Наприклад, коли в Шотландії зібралися провести референдум щодо незалежності, саме цього дня був футбольний матч. «За традицією, вболівальники починають такий день у пабі. Можливо, вони й збиралися проголосувати за незалежність, але вже не дійшли до дільниці», – розповів Москалюк.
У деяких випадках народною думкою можна й зманіпулювати, як це було в Канаді, коли Квебек хотів отримати незалежність. Тоді уряд країни терміново надав статус громадян Канади емігрантам. Усі ці люди, які проживали в Квебеку й брали участь у референдумі, проголосували за те, щоб провінція залишилася в межах Канади.
За словами Москалюка, в перехідних суспільствах, зокрема в Україні, суспільна думка дуже швидко може змінюватися. Наприклад, у 1991 році в березні українці проголосували за збереження України у складі Радянського Союзу, а в грудні – вже 90% населення висловилися за незалежність. «Тобто за півроку влада отримала кардинально інші результати референдуму», – зазначив Москалюк.
Нагадаємо, «Слово і Діло» разом з експертами розібрало програми Порошенка та Зеленського.
Також ми відстежили всю історію з дебатами між Петром Порошенком і Володимиром Зеленським.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»