Кілька днів тому державний концерн «Укроборонпром» знову опинився в центрі уваги – йшлося про його ліквідацію. Замість нього передбачається створити одну або кілька холдингових компаній, яка об'єднували б роботу різних підприємств оборонки. Чим все це може закінчитися?
Розмови про реформування «Укроборонпрому» почалися відразу після розкритих журналістами корупційних схем у цій організації, в яких виявилися замішані люди, наближені до президента Петра Порошенка. Ці схеми були пов'язані з контрабандними поставками з РФ комплектуючих до української бронетехніки. Як відомо, офіційне військово-технічне співробітництво з РФ заборонене.
Так, у середині березня секретар комітету ВР з нацбезпеки і оборони Іван Вінник заявив, що ухвалений закон про національну безпеку вимагає створити центральний орган виконавчої влади в системі Кабміну, умовне «міністерство оборонної промисловості», яке проводитиме регуляторну політику в галузі ОПК. Таким чином, «Укроборонпром» втратить свою управлінську функцію щодо підпорядкованих йому держпідприємств. «Фактично, це передбачатиме або розформування, або реорганізацію «Укроборонпрому» ... Всі підприємства будуть підпорядковані міністерству й перебуватимуть у сфері його управління. Міністерство призначатиме керівників через відкритий конкурс, а також вимагатиме застосовувати процедуру конкурентних закупівель у системі ProZorro», – уточнив Вінник.
За його словами, якщо міністр діятиме неефективно, Рада в будь-який момент може порушити питання про його звільнення або притягнення до відповідальності. Зараз же це практично неможливо, тому що «Укроборонпром» є суб'єктом господарювання, а парламент як державна структура не має права втручатися в діяльність суб'єктів господарювання.
Ще один варіант реформування запропонував кілька днів тому секретар РНБО Олександр Турчинов. За його словами, йдеться про повну ліквідацію «Укроборонпрому» та про створення замість нього холдингової компанії, яка могла б об'єднати державні оборонні підприємства. Можливо, це буде група компаній, які спеціалізуватимуться на виробництві авіаційної, бронетанкової або ракетної техніки. В межах реформи пропонується також розсекретити дані державного оборонного замовлення (ДОЗ).
Як відомо, держконцерн «Укроборонпром» був заснований у 2010 році в межах адміністративної реформи Віктора Януковича. Він об'єднує понад 100 підприємств українського ВПК, а також дочірні компанії-спецекспортери, які здійснюють агентські послуги при реалізації зовнішньоторговельних контрактів і просувають українську продукцію за кордоном. За свої послуги агенти беруть комісійні, які в окремих випадках можуть досягати 20% від суми контракту.
Суд залишив на посаді підозрюваного директора «Спецтехноекспорту»Столичний райсуд не побачив підстав для тимчасового усунення від посади керівника державного оборонного підприємства.
Посередницька діяльність і може створювати ґрунт для корупційних порушень. Останній факт – гучна справа, пов'язана з чотирма колишніми керівниками держпідприємства «Спецтехноекспорт» та її нинішнім директором Владиславом Бельбасом. Вони підозрюються у фінансових зловживаннях, які заподіяли державі збитків в розмірі 55,4 млн грн. За версією слідства, в 2015 році чиновники залучили для агентського супроводу контракту з Міноборони Індії компанію з Об'єднаних Арабських Еміратів. За це «Спецтехноекспорт» перевів цій компанії $2,2 млн, проте жодних послуг, за версією слідства, посередник не надав.
Скоріш за все, реформу оборонки проведуть, а сам «Укроборонпром» буде або ліквідований, або позбавлений цілої низки важливих управлінських функцій. Такий розвиток подій передбачає сама ситуація, за якої почалися такі розмови. Чинний президент Петро Порошенко був змушений терміново ліквідувати наслідки корупційного скандалу, який так недоречно розгорівся перед виборами. А якщо президентом стане Володимир Зеленський, то він тим більше оголосить війну «свинарчукам», щоб підтримати свій рейтинг.
Але тут варто зазначити, що реформа оборонки – це якраз той випадок, коли разом із водою не можна вихлюпнути дитину. По-перше, гроші, які заробляють спецекспортери на комісійних, ідуть не лише комусь до кишені, а скеровуються, в тому числі, на розвиток українських підприємств і розробку нових зразків озброєнь.
По-друге, в неофіційних бесідах працівники «Укроборонпрому» зазначають, що зарубіжні партнери хочуть спілкуватися лише з перевіреними людьми, які вже тривалий час перебувають на ринку, добре розуміють його особливості й заслужили репутацію. Такі люди зараз сконцентровані в «Укроборонпромі». Тому «люстрація» неблагонадійних, яка може супроводжуватися реформування сфери ОПК, призведе до погіршення позицій України на міжнародних ринках. Кваліфікованих фахівців не так і багато, а вільний конкурс може й не заповнити вакансії, які утворилися. Тоді доведеться максимально зберігати старі кадри, але в такому разі реформа обмежиться лише створенням нових держструктур, що не вирішить проблему корупції. Ефективнішим кроком у цьому напрямку може виявитися розсекречення даних ДОЗ. Цей захід уже допоможе суспільству відстежити, скільки грошей було витрачено та який результат при цьому отриманий. Подальшим рухом є публікація щорічних публічних звітів про діяльність усього ОПК, що дозволить посилити громадський контроль над ситуацією в оборонці.
Денис Попович, спеціально для «Слова і Діла»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»