Верховна рада ухвалила закон про функціонування української мови як державної. Він визначає єдиною державною мовою українську, нею має володіти кожен громадянин України й усі претенденти на громадянство.
Крім того, українською мовою мають розмовляти всі чиновники, викладачі, лікарі, судді, депутати, прокурори. «Слово і Діло» розбиралося, що про новий закон думають у соціальних мережах.
«Проголосували «мовний закон». Ось навіть якось подія жодних емоцій не викликає. Співчуваю медійникам, які почнуть масово втрачати гроші, а друковані ЗМІ взагалі частково закриються. Ну а так, цілком закономірний підсумок: влада, яка все доводить до абсурду, довела до нього ж ще одну тему», – написав Денис Гороховський.
«Вважаю, що повсюдне впровадження української мови в державній сфері правильне. Немає ніякої трагедії в законі, який жодним чином не регламентує приватну сферу вживання мови. Працюєш на державу – будь люб'язний, вивчи її мову. Ба більше, я вважаю, що при отриманні громадянства має бути іспит на знання мови, ось такий я екстреміст. Але все має робитися вчасно. Якщо 2014 рік нічому не навчив, то мені немає чого сказати», – написав Ян Валєтов.
«Це, по суті, акт внутрішньої агресії. Робота на розкол країни. Список депутатів, які за нього голосували, всі мають добре запам'ятати. Окреме питання до майбутнього президента Зеленського. Багато за нього голосували, оскільки сподівалися, що це зупинить це безумство. Зараз закон уже ухвалений. І, скоріш за все, буде підписаний Петром Порошенком. Але в майбутнього президента буде багато можливостей заблокувати його дію. Чи буде він це робити – стане одним із ключових маркерів щодо голосування (або не голосування) за політсилу Зеленського на парламентських виборах», – вважає Ігор Гужва.
«Сьогодні один з найуспішніших днів року для Юрія Бойка, Вадима Рабіновича та інших товаришів із цієї групи. Тепер їхні виборці точно будуть дуже активні на парламентських виборах. Президент Порошенко може зробити підписання ухваленого закону першим агітаційним кроком своєї парламентської передвиборчої кампанії. А може й залишити це підписання як першу міну для Зеленського. Обидва варіанти однаково вигідні для Порошенка. Але радше підпише сам – щонайменше з любові до театральщини», – написав Дмитро Литвин.
«Питання державної безпеки стосується не лише військової та економічної сфер. Тривале ігнорування державою російської гуманітарної експансії в минулому, в тому числі, зробило можливим подальшу збройну агресію. Тепер головне, щоб мовне питання не стало інструментом для маніпуляцій, перекручувань і розпалювання конфліктів на побутовому рівні, як і відволікальним чинником від інших важливих проблем і загроз», – написав Андрій Глухенький.
«Депутати досі не можуть зрозуміти, що у вільному й демократичному світі ніхто нічого нікому не нав'яже, навпаки, це викликає відторгнення. Краще залучати в українську мову, робити її модною й популярною. Робити її трендовою. Звичайно, для цього потрібно мати більше мізків. Декомунізацію потрібно було почати з депутатів», – вважає Андрій Павловський.
Нагадаємо, адміністративну відповідальність за порушення «мовного» закону відклали на три роки.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»