Нещодавно Верховна рада ухвалила закон, який спрощує отримання українського громадянства іноземцям, які воювали на Донбасі. На початку бойових дій на боці української державності виступив досить значний іноземний легіон, серед якого були легендарні бійці. Однак зараз багато хто з них уже залишив Україну, зневірившись дочекатися згаданого закону, ухвалення якого, безумовно, запізнилося.
Ухвалений 6 червня закон дозволив іноземним громадянам, які брали участь в антитерористичної операції (АТО), а також у нинішній операції Об'єднаних сил (ООС), оформлювати українське громадянство за спрощеною процедурою. Документ визнає, що зазначена категорія громадян перебуває на території України законно, має право на отримання посвідки на проживання; закон також ставить обмеження на депортацію цих людей в країни, де не визнають територіальну цілісність України.
Майдан, анексія Криму та початок бойових дій на Донбасі залучили в Україну багато іноземців, які брали участь у бойових діях як із того, так і з іншого боку. Зокрема, на боці України воювали громадяни з країн ближнього й далекого зарубіжжя. Серед них були й легендарні особистості.
Так, до лав батальйону «Азов» вступив шведський снайпер Мікаель Скілт, який прибув в Україну, щоб допомогти учасникам Майдану. На події в столиці він запізнився, але побути добровольцем на Донбасі встиг. У лавах «Азова» швед брав участь у звільненні Маріуполя 13 червня 2014 року, а також тренував інших бійців. Про Мікаеля відомо також те, що він непогано готує – у вільний від бойової роботи час скандинав пригощав товаришів стравами власного приготування.
Відомі також представники Чечні. Так, командир міжнародного добровольчого батальйону ім. Джохара Дудаєва Іса Мунаєв у січні-лютому 2015 року брав участь у боях під Дебальцевим. Він загинув під час боїв під Чорнухіним 1 лютого 2015 року, намагаючись разом зі своїми бійцями зупинити просування противника, який прагнув оточити українську угруповання під Дебальцевим.
Ще одним видатним представником чеченського народу, що воював за Україну, є Аміна Окуєва, яка також боролася під Дебальцевим. На Окуєву було скоєно два замахи. Другий, 30 жовтня 2017 року, на жаль, виявився успішним. Щоправда, Окуєву можна вважати іноземним громадянином із певними застереженнями, оскільки вона все ж народилася в Одесі.
Відомий також грузинський легіон, зібраний із колишніх працівників грузинських силових відомств. Командував цим загоном Мамука Мамулашвілі, який вітав ухвалений 6 червня закон. За словами Мамулашвілі, відтепер у грузинів буде набагато менше проблем із пересуванням. «Як це не парадоксально, нам усім видали військові квитки, посвідчення ветеранів, але при виїзді з країни на кордоні штрафували через те, що не маємо дозволу на проживання. Це було цинічно», – заявив Мамулашвілі журналістам, поклавши відповідальність за такий стан речей на екс-президента Петра Порошенка.
Вкрай незадоволені Петром Порошенком і в «Правому секторі», де також воювало багато іноземців. «Колишній президент обдурив нас. Він обіцяв дати українське громадянство добровольцям, які воювали за Україну, але не зробив цього. За останні п'ять років лише один боєць «Правого сектору» отримав українське громадянство й ще 5-7 добровольців із інших загонів», – повідомив прес-секретар «Правого сектору» Артем Скоропадський.
До слова, Артем Скоропадський є громадянином Росії й сам тривалий час чекає на отримання українського громадянства.
За його словами, згаданого закону чекали дуже давно – практично відразу ж після того, як «легіонери» почали з'являтися в підрозділах ПС, «Азові», «Айдарі» та інших добровольчих батальйонах. «У більшості випадків це були громадяни Росії та Білорусі. У 2015-2016 роках у нас були сотні добровольців-іноземців. Зараз дуже багато вже виїхали – перш за все ті, хто воював із закритими обличчями й кого не зможуть впізнати на батьківщині», – розповів Скоропадський.
З цієї причини, на думку прес-секретаря ПС, ухвалений закон дуже сильно запізнився, хоча він, як і раніше, є необхідним. «Більшість іноземців ще служать в «Азові». Ми готуємо список на отримання українського громадянства, до якого входять близько 500 осіб. А в «Правому секторі» залишилося лише кілька десятків добровольців з інших країн», – пояснив Артем Скоропадський.
Денис Попович, спеціально для «Слова і Діла»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»