Позачергові парламентські вибори відбудуться 21 липня, політичні партії оголосили, хто піде в їх складі, а Центральна виборча комісія закінчила реєструвати кандидатів. Незважаючи на тренд на нові обличчя, в списках партій ми побачили досить багато досвідчених політиків, які ще не встигли виконати свої попередні обіцянки, а вже роздають нові. «Слово і Діло» нагадає про провалені зобов'язання кандидатів, які й зараз працюють у Верховній раді й мають шанси пройти до наступного скликання. Сьогодні в центрі уваги Ігор Мосійчук – колишній «радикал», а зараз самовисуванець (округ №94, Київська область).
У 2014 році Ігор Мосійчук пройшов до Верховної ради за списками Радикальної партії Олега Ляшка. Але буквально місяць тому, наприкінці травня, стало відомо, що між «радикалами» та Мосійчуком «пробігла чорна кішка» й депутат вийшов із партії, аргументуючи це «серйозними ідеологічними розбіжностями розбіжності з окремими членами команди». Слова Олега Ляшка з приводу виходу Мосійчука звучали більш образливо: «Я вітаю це його рішення: баба з возу – кобилі легше». Тепер депутат іде на вибори як самовисуванець за мажоритарним округом №94.
За час роботи в парламенті восьмого скликання Мосійчук дав 153 обіцянки: виконав – 55 (36%), провалив – 73 (48%), у процесі залишаються 25. Ми традиційно зосередимося на провалених обіцянках кандидата.
«Фішка» Мосійчука – боротьба з гей-парадами в Україні. В червні 2016 року в Києві планували провести Марш рівності, організований ЛГБТ-спільнотою. Депутат заявив, що докладе максимум зусиль для заборони проведення заходу. Тоді він пообіцяв ініціювати зміни до Кримінального кодексу про посилення відповідальності за «пропаганду сексуальних збочень»: «Тому що це в одному ряду з абортами стоїть і за гріхом, і за впливом на народжуваність – на демографічну ситуацію. В контексті цього обов'язково наступного пленарного тижня буде ініційований законопроект представниками абсолютно всіх фракцій коаліції».
Що в підсумку: Мосійчук заявив, що проведення заходу особисто його не стосується, але він звернувся до місцевої влади із закликом утриматися від надання дозволу на марш, законопроект у Раді також не був зареєстрований. Дві провалені обіцянки. До речі, цього року Мосійчук також намагався заборонити Марш рівності в столиці й навіть подав позов до суду. Але суд повернув йому заяву.
Є в Мосійчука низка провалених обіцянок, які він давав за всю фракцію Радикальної партії. Наприклад, у 2015 році Мосійчук говорив, що «радикали» ініціюють створення тимчасової слідчої комісії щодо продажу «Вінницяобленерго» російському бізнесмену Костянтину Григоришину. Але більш ніж за півроку відповідну постанову фракція не зареєструвала, причому ТСК з розгляду інших питань створювати пропонувала. Також фракція Радикальної партії не ініціювала створення ТСК із розслідування замаху на Мосійчука та резонансних вбивств.
Аналогічна ситуація сталася з обіцянкою про те, що фракція ініціює звернення до Конституційного суду щодо територіальної реформи. «Об'єднання громад має відбуватися виключно на добровільній основі, й вирішувати це мають не чиновники й не депутати, а виключно збори територіальних громад», – підкреслив депутат. Але звернення до КСУ не було.
У травні 2015 року народний депутат обіцяв, що фракція наполягатиме на виклику до Ради Леоніда Кучми, щоб він відзвітував щодо переговорів контактної групи в Мінську: «Я думаю, що всім колегам цікаво почути, що протягом трьох-чотирьох раундів переговорів відбувається в Мінську. Якщо необхідно, ми готові провести закрите засідання парламенту, щоб заслухати Кучму. Суспільство, особливо парламент, має право й зобов'язане знати правду, про що домовляються в Мінську та хто це робить». Однак звіту Кучми не було, та й «радикали» на цьому не наполягали.
Щодо контактної групи Мосійчук ще давав обіцянку про те, що «радикали» вимагатимуть виведення з неї Віктора Медведчука. Це питання вони мали порушити на пленарному тижні 6-9 грудня 2016-го, але й ця обіцянка не виконана.
Не виконав нардеп обіцянку про те, що фракція доб'ється зняття недоторканності із Сергія Дунаєва. У жовтні минулого року Рада розглядала відповідну постанову, але голосів для її ухвалення не вистачило. Зокрема, фракція Радикальної партії дала лише 7 голосів, сам Мосійчук узагалі не голосував.
Також Радикальна партія, згідно з обіцянкою Мосійчука, мала докласти максимум зусиль, щоб медична реформа не була ухвалена. Але вийшло все навпаки: за законопроект «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів» члени фракції дали 13 голосів. Мосійчук, щоправда, утримався.
Сам особисто Мосійчук провалив обіцянки зареєструвати законопроект про розділення в Україні статусів громадянства та підданства, про запровадження кримінальної відповідальності за подвійне громадянство. Крім того, в депутата не завжди збігалася обіцяна позиція щодо голосування за ті чи інші рішення з реальною позицією. У 2015 році парламент мав розглянути президентський проект постанови «Про схвалення звернення від імені України до Ради безпеки Організації Об'єднаних Націй та Ради Європейського союзу щодо розгортання на території України міжнародної операції з підтримання миру й безпеки». «Моя рука ніколи не підніметься голосувати за введення будь-яких миротворчих військ в Україну», – запевнив Мосійчук. Але підтримав і цю постанову, і законопроект, який розширив перелік правових підстав для перебування іноземних збройних підрозділів в Україні.
У 2016 році Мосійчук пообіцяв голосувати за подання про притягнення до кримінальної відповідальності як Вадима Новинського, так і себе, якщо такі з'являться в Раді. На його думку, необхідно ліквідувати депутатську недоторканність як інститут саме в частині притягнення до кримінальної відповідальності. Це дасть правоохоронним органам можливість застосовувати заходи для того, щоб виключити втечу підозрюваного з країни. Однак коли розглядалося питання притягнення до відповідальності Новинського, Мосійчук був відсутній.
На початку червня цього року нардеп був відсутній на голосуванні за закон про тимчасові слідчі комісії, в якому прописана процедура імпічменту президента. Хоча обіцяв голосувати за цей закон.
Влітку минулого року Мосійчук обіцяв звернутися до правоохоронних органів з приводу використання державних коштів для політичної реклами партії «Блок Петра Порошенка» в Підволочиському та Лановецькому районах Тернопільської області. У поліції «Слову і Ділу» повідомили, що депутат не надсилав жодних звернень щодо реклами, тож обіцянка виявилася порожніми розмовами.
У липні 2015 року нардеп пообіцяв, що ініціює збір підписів за відставку головного військового прокурора Анатолія Матіоса, якщо той протягом двох днів не відповість, що зроблено для звільнення українських територій від бойовиків, а також не відзвітує про джерела своїх доходів. Відповідей на свої запитання Мосійчук не отримав, але й питання про збір підписів за відставку не порушував.
Було ще кілька обіцянок, виконати які народний обранець узагалі забув. Наприклад, Мосійчук пообіцяв винести питання про щотижневі звіти президента на розгляд Верховної ради або створити в парламенті міжфракційне об'єднання для протидії узурпації влади.
Нагадаємо, раніше ми писали про невиконані обіцянки Валерія Дубіля та Вадима Рабіновича, а також інших депутатів, які знову балотуються.
Олександра Худякова, спеціально для «Слова і Діла»
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»