Декомунізація: чому в Зеленського знову заговорили про референдум

Читать на русском
Руслан Бортникполітолог

У Зеленського не вперше роблять такі заяви. Їм потрібно балансувати між електоратом сходу та заходу України.

Таку думку в коментарі «Слову і Ділу» висловив директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики, політолог Руслан Бортник.

«Це спроба балансувати між електоратом Східної й Західної України, щоб не говорити конкретно – за чи проти. У разі, якщо скажеш, що за декомунізацію, то на сході багато хто погано подивиться на «Слугу народу», скажеш проти – погано подивляться на заході», – зазначив Бортник.

Другий мотив – такого роду позиція дозволяє злізти з політичної бритви, на яку «Слугу народу» виводять опоненти, підкреслив він.

За його словами, така позиція дозволяє їм сказати, що вони взагалі не будуть цим питанням займатися й віддадуть його місцевим органам влади.

Які рішення команди Зеленського юристи вважають суперечливими й до чого це призведеРозпуск ради, призначення Богдана, повернення Саакашвілі громадянства України та деякі інші рішення команди президента суперечливі з точки зору права. Чим це обернеться, ми спитали у юристів.

«Тобто вони, образно кажучи, створюють ситуацію, за якої і вовки ситі, і вівці цілі. На Західній Україні буде декомунізація, а на Східній, можливо, й ні. Це все спроба злізти з бритви Порошенка, на яку постійно виводять опоненти «Слугу народу» в питаннях мови, історії, війни на Донбасі, церкви та всього іншого», – пояснив експерт.

Технологічно це правильний хід. Це знімає відповідальність із цієї політичної сили й дозволяє їй акумулювати частину людей, які ненавидять риторику «армія-мова-віра». Крім того, це спрямовано на людей, які економічно орієнтовані, середній клас, молодь. Той електорат, на який орієнтуються Разумков і «Слуга народу», уточнив він.

«Чи правильно це? Це, напевно, єдиний вихід. Наша країна клаптикова. Вона фактично сформувалася менш ніж 70 років тому, після приєднання Криму. У цій клаптиковій країні будувати моноідеологію, монополітику практично неможливо», – додав політолог.

Він наголосив, що деякі країни приходили до федералізму, але в нас ця тема непопулярна.

«У нас необхідно проводити глибоку децентралізацію, елементом якої має стати незалежність гуманітарної політики на місцях за наявності державних стандартів. Якщо такий підхід домінуватиме не лише в частині перейменування, а й у частині мови, освіти, ми втратимо гуманітарну проблематику й займатимемося, грубо кажучи, лише корупцією та економікою», – резюмував Руслан Бортник.

Як повідомлялося, голова партії Дмитро Разумков заявив, що рішення про декомунізацію слід ухвалювати на місцевих референдумах. Раніше він допустив проведення референдуму щодо мовного питання.

Нагадаємо, що глава АП Зеленського допустив винесення мирних угод із РФ на всенародний референдум.

Які рішення команди Зеленського юристи вважають суперечливими й до чого це призведе – за посиланням.

Також пропонуємо подивитись, як шостий президент працював у свій перший місяць каденції: скільки нових обіцянок дав, скільки обіцянок виконав, а скільки – провалив.

Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: