Із поверненням з відпустки поки ще чинного прем’єр-міністра Володимира Гройсмана має активізуватися тема відставки Віталія Кличка з посади голови КМДА. Кабмін має розглянути це питання вже на найближчому засіданні.
Про відставку Кличка заговорили в новому Офісі президента ще напередодні позачергових парламентських виборів. Мовляв, очільник КМДА «втратив контроль над ситуацією в столиці», а тому, на думку глави ОП Андрія Богдана, в ситуації, що склалася, нова влада не має іншого виходу, окрім як ініціювати відставку Кличка. Адже голови місцевих адміністрацій призначаються та звільняються президентом України за поданням Кабміну.
Виглядає цілком логічно. Однак за заявами ОП не надто сильно прихований інший контекст – до виборів мера столиці нова влада хоче взяти під контроль ситуацію в Києві. Позачергові вибори додали впевненості пропрезидентській команді, а поки єдиною перепоною на шляху до звільнення є Володимир Гройсман. Щоправда, після зміни складу Кабміну та його очільника, яка очікується вже на початку вересня, відставка Віталія Кличка буде лише справою часу.
Чи має козирі в рукаві команда чинного очільника столиці? Чи зможуть «слуги народу» безперешкодно посилити свій вплив на ситуацію в столиці?
Політичний нокдаун
Віталій Кличко та його PR-спеціалісти вдало скористалися відпусткою Володимира Гройсмана, активізувавши всі заокеанські зв’язки та контакти мера столиці. Кличко зміг заручитися підтримкою впливового американського політика – Рудольфа Джуліані, який має прямий контакт із президентом США Дональдом Трампом. Чи зможе таке впливове знайомство якось змінити розклади в історії з відставкою очільника КМДА, поки залишається інтригою. Навіть попри те, що американці дали відверто негативну оцінку призначенню на посаду глави Офісу Президента Андрія Богдана, наразі команді Кличка бракує якихось більш впливових факторів для того, щоб втримати за собою посаду очільника КМДА.
Навіщо Кличко зустрічався з Джуліані та чому в конфлікт з ОПУ включився Ляшко?Віталій Кличко провів зустріч з адвокатом Трампа Джуліані. Тим часом Ляшко заявив, що об'єднався з Кличком проти зеленої чуми. Політичний порядок оцінили експерти.
Головна причина для занепокоєння – в разі втрати посади голови КМДА мер залишається з досить обмеженими повноваженнями в частині виконавчої влади. Натомість нова пропрезидентська команда отримує реальний важіль впливу на формування порядку денного в столиці. Подібна ситуація вже була в 2010-му, коли тодішній партії влади вдалося призначити на цю посаду Олександра Попова, хоча Леонід Черновецький зберіг за собою посаду мера столиці. Відтоді саме Попов, а не Черновецький, виконував функції очільника столиці. Наразі ситуація може повторитися, з тією лише різницею, що Віталій Кличко та його команда значно активніші й впливовіші за свого «космічного» попередника на посаді мера Києва.
Основними кандидатами на посаду очільника КМДА від «Слуги народу» називають гендиректора холдингу 1+1 media Олександра Ткаченка (№9 у списку партії «Слуга народу») та бізнесмена Андрія Холодова (№ 22 у списку партії «Слуга народу»).
Окрім монобільшості у Верховній Раді, свого президента та прем’єр-міністра, кандидати в народні депутати від «Слуги народу» змогли ще й переконливо перемогти в усіх (!) 13 столичних мажоритарних округах. Тож чинному меру Віталію Кличку доведеться дуже непросто знаходити собі політичних союзників. Це ще не нокаут, але переконливий нокдаун для міського голови.
Партійний цуцванг
Проблема ще й у тому, що на міському рівні Кличку також годі шукати впливових партнерів. Наразі найбільша фракція в Київраді (налічує 52 депутати) – колись близькі союзники Кличка «Солідарність» (БПП, а нині «Європейська солідарність») – сама перебуває в опозиції до чинної влади. Решта фракцій – «Батьківщина», «Єдність», «Свобода» – в загальній кількості мають лише 46 депутатів та ще двох депутатів має «Самопоміч».
Що врятує Кличка від звільнення – дострокові вибори чи КонституціяОфіс президента звернувся до уряду щодо звільнення Кличка з посади голови КМДА. Юрист дав оцінку намаганням Зекоманди змінити владу в столиці.
Поки Віталій Кличко має лише «опції на майбутнє» – домовитися про партнерство з політичними силами, які перебувають в опозиції до влади, реанімувати власну політичну силу або домовитися про відносно «мирну» капітуляцію з ОП та «Слугою народу», та очікувати політичного забуття вже на найближчих місцевих виборах.
Насправді, в ситуації, що склалася, Віталій Кличко винен сам. Після подій 2014 року, коли він, маючи найвищий президентський рейтинг, фактично поступився своїм місцем Петру Порошенку, Кличко так і не зміг відновити політичну форму. Кулуарні домовленості між двома політиками та олігархом Дмитром Фірташем, фактична інкорпорація партії УДАР до партійних списків БПП й подальший тріумфальний похід Кличка на вибори мера столиці (які він, до речі, виграв і в 2014, і в 2015 роках), перетворили колишнього боксера на політика другого ешелону.
Тож теперішні заяви про ребрендинг партії УДАР, спроба ввести в політичну гру свого брата Володимира Кличка та стриманий оптимізм з приводу походу на місцеві вибори виглядають як остання спроба бодай якось «зачепитися» за свого виборця. Принаймні нашвидкуруч реанімована партія Кличка УДАР не спромоглася навіть спробувати зареєструвати свій список кандидатів на позачергових виборах до Верховної ради цього літа. Своє рішення партія пояснила тим, що не хоче «розпорошувати голоси демократичного табору».
Від пропозиції Кличка очолити партію відмовився навіть реабілітований у громадянстві екс-президент Грузії й колишній очільник Одеської ОДА Міхеіл Саакашвілі. А сама партія змогла висунути кандидатів лише на 17 зі 199 мажоритарних округах. Звісно, ніхто з них не переміг.
Репетиція місцевих виборів?
Єдиний шанс залишитися у великій політиці – це атакувати. Як і в спорті, щоб здобути перемогу, інколи потрібно діяти не лише методично, але й ризиковано. Кому як не Віталію Кличку про це знати якнайкраще?
Боротьба за столицю: чим завершиться конфлікт Богдана з КличкомАндрій Богдан заявив, що мер Києва втратив контроль над столицею, й звинуватив його в причетності до корупційних схем. Кличко назвав заяви Богдана байками зі склепу.
Саме тому після відставки з посади голови КМДА, мер таки може ініціювати дострокові вибори міського голови. На боці Кличка Конституція та роз’яснення суддів конституційного суду. А ще цікавий кейс, колись ще штучно створений партією Юлії Тимошенко в 2008 році, коли вона ініціювала дострокові місцеві вибори в столиці й ганебно програла їх.
Насправді, Кличко може сподіватися на перемогу в Києві лише в двох випадках. Перший – якщо швидко ініціює вибори міського голови й зможе подолати свого противника, який однозначно представлятиме партію «Слуга народу», в другому турі. Адже у великих містах вибори мера проводяться в два тури, якщо жоден із кандидатів не набрав більшості в 50% + 1 голос. Наразі навряд чи в пропрезидентської команди знайдеться настільки впливовий та відомий для столичних мешканців кандидат, який зміг би нокаутувати Кличка в першому турі виборів.
Друга можливість Віталія Кличка таки переобратися на посаду мера столиці складається з двох частин. По-перше, потрібно таки укласти «мирний» договір із новою владою й поступитися посадою голови КМДА. По-друге, швидкими темпами нарощувати електоральні м’язи ребрендованої партії УДАР до наступних місцевих виборів, які за планом мали б відбутися вже восени 2020 року. Втім, це виглядає ще складнішим завданням, для успішного виконання якого потрібна ювелірна робота політтехнологів Кличка.
Який би шлях не обрала команда Віталія Кличка, переобиратися в Києві їм, у кожному разі, буде нелегко. І річ не лише в рейтингах «Слуги народу» чи будь-якої іншої політичної сили, але й у самих «здобутках» мера Кличка, які виглядають досить кволо порівняно з тією кількістю обіцянок, які він давав киянам. Зрештою, їм і вирішувати, хто стане наступним мером столиці.
Олександр Радчук, спеціально для «Слова і Діла»
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»