Конституційний суд почав розглядати президентський законопроект про зміни до Конституції щодо позбавлення нардепів мандату за «кнопкодавство», прогули та сумісництво. Чи потрібні були такі зміни до Основного Закону, адже вже набув чинності закон про штрафи за прогули, в першому читанні ухвалений проєкт закону про «кнопкодавство» ? Про це «Слово і Діло» спитало в експерта з конституційного права Олександра Москалюка.
«У Туреччині та Португалії прогули без поважних причин є підставою для припинення повноважень депутата і така норма закріплена на рівні Конституції. Я не можу сказати, що це погано для України, але є певні застереження. Що означає без поважної причини? В українських реаліях той самий лікарняний – це поважна причина?» – сказав експерт.
Штрафи нардепів за прогули: скільки може заощадити бюджетНародних депутатів тепер будуть штрафувати за прогули. Слово і Діло на прикладі виплат за вересень порахувало, скільки на цьому може заощадити бюджет.
За його словами, в розвинутих країнах, таких як Сполучені Штати Америки чи Німеччина ця проблема також існує. Були навіть випадки, коли виявлялось, що дуже відомі публічні постаті, які претендували на те, щоб бути номінованими на посаду кандидата в президенти США, були відсутні на великій кількості засідань сенату. Проблема в тому, що самі парламентарі мають ухвалили якісь санкції проти самих себе.
«Я не бачу нічого катастрофічного в цьому законопроекті, це момент дисципліни в парламенті, але за сукупністю всіх даних, – зняття недоторканності, штрафи за прогули, та намагання добитися позбавлення депутатів мандату, – чи не призведе до управління парламенту в геть ручному режимі?» – розмірковує Олександр Москалюк.
На його думку, якщо в Верховній раді впровадити електронну систему, яка унеможливить неперсональне голосування, тоді не потрібно й вносити зміни до Конституції.
«Якщо ми говоримо про ту частину змін, яка стосується невідвідувань парламенту, то яка може бути санкція? Тільки позбавлення депутатського мандату або зарплата. Позбавлення зарплати буде ефективним засобом для тих, кому важливо її отримувати. Але ж в парламенті є частина нардепів, які мають великі статки та їм байдуже на зарплату.
Тоді єдиний ефективний спосіб – це позбавлення депутатського мандату, а цього можливо досягнути виключно через зміни до Конституції. Інша річ, що цих змін, можливо, і занадто багато, але в цьому разі я не бачу особливих проблем. У трудовому законодавстві є можливість звільнення співробітника за прогули, то чому не може бути звільнений і депутат?» – вважає експерт.
За словами Москалюка, у розвинених країнах з прогулами опосередковано борються так, що голосування за законопроекти відбувається не конституційною більшістю, а більшістю від складу присутніх.
«Це мотивує депутатів приходити на засідання, бо інакше здаєтться, наче парламентар просто змарнував свій голос. Але в наших умовах це може бути дуже небезпечно, якщо, припустимо, прийде 20 депутатів, з яких 11 проголосують за якесь рішення і ми отримаємо ситуацію, коли меншість визначає, який законопроект ухвалити. Але навіть в такому разі все одно треба вносити зміни до Конституції», – зазначив Олександр Москалюк.
Також юрист акцентував, що у законопроекті не передбачено, що позбавлення нардепа мандату відбуватиметься у спрощеному порядку. Тому навіть якщо припустити, що когось з депутатів вирішать «звільнити», ця процедура буде доволі тривалою.
«Перед тим, як відібрати мандат, треба буде довести, що таке порушення було. Для цього має бути відкрите кримінальне провадження, потім – вручення підозри, винесення обвинувального акту і тільки після того, як суд ухвалить відповідне рішення, людина позбавиться мандату», – сказав Москалюк.
Оскільки для позбавлення мандату не потрібно заарештовувати нардепа, то з нового року, коли набуде чинності закон про скасування недоторканності, втратити мандат стане цілком реально.
«Я думаю, що дуже велика ймовірність, що КСУ пропустить цей законопроект, тому що, власне, він не перевіряє якість законопроекту, а дивиться, чи не суперечить документ Конституції», – підкреслив експерт з конституційного права Олександр Москалюк.
Нагадаємо, раніше ми писали, що КСУ вперше відхилив правки до Конституції ще на стадії законопроекту.
Також «Слово і Діло» писало, що КСУ погодив законопроект про скасування адвокатської монополії.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»