Мало розваг так популярні в Україні, як роздивляння рейтингів. Спасибі нашим опитувальним фірмам, пропасти не дають. Листопадові виміри громадської думки показали падіння підтримки Володимира Зеленського, причому досить істотне, і тут, звісно, є про що поговорити.
Головне враження від даних КМІС, згідно з якими до президента позитивно ставляться 52%, негативно – 19%. Особливо ці цифри показові на тлі вересневих 73% і 7% відповідно.
Соціологічна група «Рейтинг» формулювала питання інакше, але отримала подібний результат. У цьому опитуванні в українців поцікавилися, чи краще Зеленський працює, ніж Порошенко. 53% переконані, що так, 15% вважають навпаки, 22% не бачать різниці, що теж похвалою не назвеш. Зрозуміло, що 52% і 19% у КМІС і 53% і 15% у «Рейтингу» подекуди співвідносяться. Що, однак, цікаво. У липні перед парламентськими виборами 58% підтримували діяльність Зеленського, 19% були нею незадоволені («Рейтинг»). З цієї перспективи ніякого надзвичайного обвалу підтримки не спостерігається. КМІС, щоправда, тоді наводив інші цифри, подібні з вересневими: 73% підтримки, 6% незадоволених. Можливо, різниця пояснюється різницею в методиці опитування різними компаніями.
Цікаві цифри за партійними уподобаннями. За «Слугу народу», за даними «Рейтингу», зараз голосувало б 45% тих, хто визначився і має намір взяти участь у виборах. 12,7% – за «Опоплатформу – За життя», 9,6% – за «Європейську солідарність», 8,5% – за «Батьківщину», 4,4% – за «Голос». На виборах політичними силами були отримані результати 43%, 13%, 8%, 8% і 6% відповідно. Виходить, «слуги», «ЄС» і «Батьківщина» додали до парламентського результату 1,5-2%, і тільки «Голос» втратив. Не видно просідання підтримки партії влади в цілому. Хоча – так, індивідуальні рейтинги підтримки Зеленського, Разумкова і Гончарука знизилися, як і оцінки діяльності державних інститутів, які вони представляють, що зовсім недивно і має купу причин, про які йшлося чимало. Чогось із помилок, недоробок і дурниць можна було уникнути, щось було неминучим. Спроби, якщо не розгорнути траєкторію падіння, то хоча б її пригальмувати, ми неодмінно побачимо.
Водночас вже зараз одне з найбільш цікавих питань: кого чекати після Зеленського? Поки виходимо з його обіцянки піти після першого терміну або раніше, якщо раптом стануться якісь події, які викличуть масове невдоволення діями президента і закликами до відставки, які не можна буде ігнорувати. До старих політиків питань немає, вони міцно застрягли у своїх електоральних нішах, без шансів на вибухове зростання. Відпадають питання і до Святослава Вакарчука, чий баланс підтримки/недовіри нині такий же, як в Юрія Бойка: 22% ставляться до нього позитивно, 32% – негативно. До речі, втрата ілюзій стосовнол Вакарчука – один з найбільш знаменних підсумків минулого півріччя. Не буде великою помилкою вважати, що втрачені «Голосом» відсотки підтримки перейшли до «Європейської солідарності», яка виступає з тих же позицій, але голосніше, виразніше і більш послідовно. До чого тоді множити сутності.
А ось інформацією, що заслуговує на увагу, поділився у своєму Telegram-каналі Сергій Лещенко. Він пише, що «в політичних колах циркулюють свіжі соцопитування, які визначили політиків із найвищим рівнем підтримки». На першому місці там теж Зеленський, але на другому несподівано опинився Олег Сенцов. Хотілося б побільше дізнатися про це дослідження, можливо, йдеться про приблизне експертне опитування, тому що в масову впізнаваність Олега не дуже віриться.
Зате охоче віриться в те, що на Зеленському пошук нових політичних лідерів не завершився, а, мабуть, тільки відкрився. Сенцов може стати одним із тих, хто увійде до влади після нинішнього президента, а може і не стати, але реальна конкуренція за майбутнє точно розгорнеться не між Тимошенко, Бойком і Порошенком. Що само по собі цілком чудово.
Леонід Швець, спеціально для «Слово і Діло»
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»