Що сказала Венеціанська комісія з приводу перезавантаження судової реформи? До чого може призвести залучення міжнародних експертів у роботі Конкурсної комісії до ВККС? Чому постійне перезавантаження системи має негативний вплив? Юристи Богдан Бондаренко та Андрій Вігірінський розберуть ці та інші питання на прикладі аксолотля – неотенічної личинки амбістоми родини Амбістомових.
Судова реформа президента Володимира Зеленського передбачає скорочення суддів Верховного суду і новий порядок формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
За словами Богдана Бондаренка найбільшу критику Венеційської комісії викликало скорочення кількості суддів Верховного суду.
Але оскільки наша судова система дуже схожа на тваринку аксолотля, яка є личинкою, що живе у водоймах, і має здатність до неймовірної регенерації, то можна сподіватись, що система в цілому виживе, а паралельно спробує «відростити відрізану кінцівку».
«Так, судова реформа намагається регенерувати і відбити ту загрозу, яку поставила перед нею судова реформа Зеленського, яка насправді є перезапуском декількох органів. З одного боку активісти зараз почнуть кричати про зраду, про неефективну ВРП, а з іншої сторони, формування органів влади в Україні має відбуватись саме збоку української влади», – зауважив він.
Згадав Бондаренко й про міжнародників. Яких так не люблять суди. «Хтось закриває свої корупційні інтереси, хтось вважає, що так не правильно. Але вони регенерують, тому вони для нас аксалотлі», – зауважив юрист.
Також Венеційська комісія звернула увагу на те, що новими суддями слід в першу чергу наповнювати місцеві суди. «До речі, про це говорять і представники президента, які зараз збираються це робити», – підкреслив Бондаренко.
Досі не зрозуміло, як буде відбуватися скорочення кількості суддів Верховного суду. Венеційська комісія рекомендувала чітко виписати цей механізм, але що це буде – гладіаторські бої?
«Та ж сама Венеційська комісія сказала, що такі різкі перезавантаження судової системи з приходом кожної нової влади ніяким чином не сприяє незалежності суду. Можна по різному оцінювати судову реформу 206 року, але як прихильники так і опоненти цієї реформи вважають, що Верховний суд став кращим. На цьому можна було б зупинитися і йти цивілізованим шляхом, формувати практику. Так само і діяльність ВРП», – зауважив Богдан Бондаренко.
Підсумовуючи, Андрій Вігірінський сказав, що політикам слід відмовлятися від риторики про перезавантаження та оновлення судової гілки влади. Адже вони такими заявами дискредитують судову владу як в державі так і за кордоном і не дають змогу системи розвиватися своїм нормальним шляхом, наробляючи практику.
Раніше «Слово і Діло» розбиралось з юристами, які плюси та мінуси має судова реформа Зеленського.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»