Ідея впровадження економічного паспорту українця вперше пролунала під час президентських перегонів, потім продублювалася у програмі «Слуги народу» і зрештою втілилася в законопроект мажоритарника від монокоаліції. Що написано в пояснювальній записці? Звідки будуть брати кошти для наповнення «Фонду майбутнього»? У суті законопроекту розбиралися політичні експерти Богдан Бондаренко та Андрій Вігірінський у рубриці «Те, що не стало новиною» відеопроекту «Слово і Діло».
«Я вітаю українців з тим, що десь з 2038 року кожен 18-річний громадянин буде практично мільйонером. І якби ми не жили в Україні, це все звучало б дійсно серйозно», – сказав Андрій Вігірінський на початку огляду змісту законопроекту про економічний паспорт українця.
Богдан Бондаренко нагадав, що портал «Слово і Діло» зафіксував обіцянки про впровадження економічного паспорта українця як з двох передвиборчих програм – президентської та партії «Слуги народу», так і з програм деяких мажоритарників. Потім на пресмарафоні Зеленського на запитання «Слово і Діло», чи збирається він та його політична сила виконувати цю програмну обіцянку, президент відповів, що цим займається саме партія «Слуга народу», відповідальний за це Руслан Стефанчук.
«Тому підтримаємо мажоритарника з 65-го округу на Житомирщині, що він єдиний з усієї фракції згадав, що була така обіцянка і вирішив самостійно її виконати. Тому за це він, молодець, а за виконання – не дуже», – зауважив Бондаренко.
Отже, згідно із законопроектом «економічний паспорт українця» – це особистий рахунок українців, які народяться в Україні після 1 січня 2021 року та проживуть на території України впродовж 18 років. Передбачається, що після ухвалення законопроекту Кабінет міністрів має створити «Фонд майбутнього», який буде накопичувати кошти в розмірі 1% від реалізації всіх корисних копалин, видобутих на території України. Після досягнення повноліття загадані українці отримають накопичені Фондом кошти, як безповоротну фінансову допомогу.
Економічний паспорт українця: що це таке та хто зможе отриматиЗаконопроект про економічний паспорт українця передбачає створення фонду, який рівномірно розподілятиме накопичені кошти від продажу корисних копалин, видобутих в Україні.
Як відзначив Андрій Вігірінський, у перехідних положеннях законопроекту йдеться про те, що з дня набуття чинності цього закону Кабінет міністрів має розробити пропозиції щодо внесення змін до чинного законодавства в зв’язку з його ухваленням.
«Зазвичай юридична техніка полягає в тому, що коли ухвалюється закон, то ним, власне кажучи, парламентар і пропонує внести зміни до інших законодавчих актів, а вже Кабінет міністрів приводить до відповідності із законом свої нормативні документи», – підкреслив експерт.
Також Вігірінський зауважив, що у «Фонду майбутнього», виходячи з тексту законопроекту, немає повноважень, але функції накопичення та виплат він реалізовує.
«Гроші, які накопичуватимуться, щорічно втрачають свою вартість. Отже, варто цьому Фонду дозволити кудись інвестувати ці гроші», – зауважив він.
За його словами, будь-який податок, а 1% від продажу всіх корисних копалин – це, по суті, податок, повинен мати суб’єкта, об’єкта і ставку. І от в цій частині нічого не зрозуміло. Але законопроект не адмініструє врегулювання цього податку.
«У кожного товару є свій споживач, на якого в будь-якому випадку лягає податкове навантаження. До речі, вода – це теж надра. Можна припустити, що навіть вода у пляшках, яку щодня купують українці, подорожчає на 1% і вийде така ситуація, що всі ми будемо відкладати гроші в цей Фонд», – зауважив Вігірінський.
Раніше «Слово і Діло» детально аналізувало законопроект про економічний паспорт українця.
Також ми писали, чи реально запровадити в Україні економічний паспорт.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»