Суд продовжив до 23 березня дію обов'язків одеського бізнесмена Вадима Альперіна, якого Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура підозрюють в організації махінацій на столичній митниці під час розмитнення тканини.
Таке рішення 23 січня ухвалив слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Сергій Мойсак, повідомляє «Слово і Діло».
Як відомо, суд взяв під варту Альперіна з альтернативою 70 млн грн застави. Пізніше за нього внесли заставу і бізнесмен вийшов із СІЗО. Також на підозрюваного наділи електронний браслет. Щоправда поліцейські зняли його до спливу строків дії обов'язку і тому браслет знову наділи на Альперіна.
У зв'язку з наближенням дати завершення дії обов'язків прокурор САП подав клопотання про їх продовження. Вивчивши клопотання, суддя його задовольнив і продовжив дію обов'язків Альперіна до 23 березня. Так, підозрюваний зобов'язаний прибувати за першим викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, без дозволу; повідомляти про зміну свого місця проживання та/або роботи; утримуватися від спілкування із будь-якими особами щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру; здати на зберігання закордонні паспорти і носити електронний браслет.
Також прокурор САП подав клопотання про продовження обов'язків й іншим підозрюваним: інспекторам митного посту «Столичний» Київської міської митниці Володимиру Пауку, Андрію Яцюку і Ользі Батухтіній; колишньому начальнику відділу митного оформлення цього посту Сергію Осипову; заступниці начальника енергетичної митниці Аліні Данченко; правій руці Альперіна Олегу Себову, брокеру Сергію Шкуратову і працівнику офісу бізнесмена Євгена Іскольда.
За версією слідства, Альперін створив злочинну організацію, яка займалася ввезенням до України товарів за заниженою митною вартістю. Як встановили у НАБУ, фірми з орбіти Альперіна імпортували товари за підробленими документами (інвойсами), які робили в офісі одеського бізнесмена в бізнес-центрі «Сонячний» в Одесі. У митних деклараціях компанії вказували занижену вартість товарів.
Після чого митники відмовляли в цих деклараціях, оскільки вартість була вказана неправдива. Пізніше митники з порушеннями коригували вартість ввезених товарів, що ставало підставою для скасування таких дій фірмами через суд. Внаслідок цих дій товари ввозили до України за заниженою митною вартістю, а фірмам повертали фінансові гарантії, які вони перераховували митникам для ввезення товару. За даними слідства, митники отримували від 80 до 200 доларів за контейнер з тканинами.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»