Шість років тому, 28 лютого 2014-го, у розпал анексії Криму Росією Рада національної безпеки і оборони України провела секретне засідання. Напередодні на півострів зайшли російські війська, відбулося захоплення адміністративних будівель, а також аеропортів «Бельбек» і «Сімферополь». «Слово і Діло» пропонує згадати, як тоді українські політики пропонували вирішити ситуацію, що склалася в Криму.
Олександр Турчинов
Турчинов наприкінці лютого 2014 року був главою Верховної ради і виконуючим обов'язки президента України (оскільки Віктор Янукович утік із країни).
Турчинов пропонував закрити авіапростір над півостровом і пропрацювати питання щодо розірвання угоди про базування Чорноморського флоту РФ у Криму. Міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, голову Служби безпеки Валентина Наливайченка, міністра оборони Ігоря Тенюха та генерального прокурора Олег Махніцького він попросив відпрацювати технологію й затримати Володимира Константинова і Сергія Аксьонова, а також інших злочинців.
Крім того, Турчинов запропонував забезпечити роботу правоохоронних органів у Криму шляхом ротації і кадрових призначень. «Нам потрібно розвіяти міф, що це кримчани підняли повстання проти України. Це не кримчани. Це чисто військова операція проти суверенної держави. Ось це нам і треба забезпечити інформаційним поясненням, що це не активісти якихось партійних або громадських структур, це російські військові», – заявив Турчинов на засіданні.
Серед найрадикальніших його пропозицій – ввести воєнний стан, провести мобілізацію і почати перекидати війська з Центру і Заходу на Схід і Південь України. Однак ніхто з присутніх на засіданні РНБО цю пропозицію не підтримав.
Валентин Наливайченко
Глава Служби безпеки України вважав, що потрібно не допустити стрілянини або жертв серед мирного населення або російських військових, «щоб військовий тиск російських і проросійських структур не знайшов ніякого виправдання для встановлення повного військового контролю РФ над об'єктами інфраструктури, військовими частинами України, або взагалі над всією територією Криму».
Також він пропонував запросити до Києва керівників правоохоронних органів Криму, щоб з'ясувати, хто з них зрадник.
Арсен Аваков
Арсен Аваков, який був і залишається міністром внутрішніх справ, теж пропонував мирний підхід: намагатися видавити російські війська без стрілянини. «Рекомендація полягає в наступному: разом із внутрішніми військами взяти під контроль аеропорт «Сімферополь» не сутичками, а прямою присутністю», – підкреслював він.
Ігор Тенюх
Тодішній міністр оборони вважав, що потрібно привести Збройні сили України у повну бойову готовність, а в разі вторгнення використовувати штурмову і бомбардувальну авіації. Але при цьому Тенюх говорив, що в Криму потрібно запобігти прямому бойовому зіткненню.
«Буду говорити відверто. Сьогодні в нас немає армії. Вона системно знищувалася Януковичем і його оточенням під керівництвом російських спецслужб», – констатував він. Тенюх заявив, що потрібно відродити ЗСУ і провести масштабні навчання.
Андрій Дещиця
Міністр закордонних справ пропонував провести консультації на рівні глав МЗС у рамках Будапештського меморандуму (США, Британія, Росія). А також підготувати заяву МЗС і направити Росії ноту про порушення угоди про базування Чорноморського флоту в Криму.
Арсеній Яценюк
У прем'єр-міністра був варіант політичного рішення, але, за його словами, Росія не зацікавлена в мирному вирішенні конфлікту. Політичний варіант передбачав переговори з представниками незаконної влади в Криму й ухвалення нового закону про конституцію Криму (рішення мовних і культурних питань, самостійна система фінансів).
«Ми не готові до військової операції, на жаль, для нас. І це знають росіяни», – констатував Яценюк. Серед інших його пропозицій було терміново скликати Раду безпеки ООН, підготувати заяву Кабінету міністрів про консультації в рамках Будапештського меморандуму, провести ідентифікацію осіб, які без розпізнавальних знаків захоплюють об'єкти в Криму.
«Введення воєнного стану – оголошення війни Російської Федерації», – заявив Яценюк.
Андрій Парубій
Пропозиції секретаря РНБО Парубія були схожими з пропозиціями Тенюха і Дещиці: відновити потенціал ЗСУ і вимагати від гарантів Будапештського меморандуму виконати свої обов'язки.
Віталій Ярема
Перший віцепрем'єр-міністр теж вважав, що воєнний стан у поточній ситуації не допоможе. Але все одно запропонував із метою можливості його запровадження створити дієздатну армію і правоохоронні органи.
Також Ярема запропонував максимально звільнити приміщення державних установ у Криму, які були захоплені «самообороною».
Віктор Гвоздь
Глава Служби зовнішньої розвідки заявив, що необхідно посилити роботу ЗМІ і зафіксувати все, що Збройні сили Росії роблять у Криму.
Гвоздь запропонував не тільки створити боєздатну армію, але і відкрити кримінальні провадження проти тих, хто знищував військовий потенціал України.
Андрій Сенченко
Тимчасово виконуючий обов'язки глави Адміністрації президента теж пропонував активно працювати в інформаційному полі: зокрема, переконати кримчан, що Константинов і Аксьонов – бандити. Крім того, Сенченко запропонував почати підготовку закону про статус Криму і залучити кримських депутатів до Верховної ради.
Олег Махніцький
Генпрокурор Махніцький пропонував звернутися до Росії з вимогою видати президента-втікача Віктора Януковича.
Також Махніцький не виключав можливості ввести воєнний стан на території Криму, тільки «може в майбутньому».
Степан Кубів
Кубів у лютому 2014 року обіймав посаду голови Національного банку України. Як і інші, він вважав, що не можна допустити кровопролиття і початку військового конфлікту, а краще відродити армію.
З інших пропозицій Кубіва – закликати українців у всьому світу пікетувати посольства Росії.
Юлія Тимошенко
Відзначимо, що в лютому 2014 року Тимошенко не була ні народним депутатом, ні членом РНБО, але, тим не менше, була присутня на засіданні щодо Криму.
«Ніякого воєнного стану та активізації наших військ! Ми повинні стати найбільш мирною нацією на планеті, просто поводитися, як голуби миру», – така була позиція лідера партії «Батьківщина». Вона вважала, що жоден танк не повинен виїхати з казарми і жоден солдат не повинен підняти зброю.
У підсумку на засіданні РНБО домовилися привести Збройні сили в повну бойову готовність, звернутися до країн-гарантів Будапештського меморандуму, посилити оборону критичної інфраструктури, створити оперативний штаб реагування на ситуацію в Криму.
Нагадаємо, в Україні щорічно 26 лютого буде відзначати День опору окупації Криму і Севастополя.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»