Конституційний суд України з великою ймовірністю може найближчим часом скасувати закон «Про очищення влади», який чинний вже понад 5 років. Проведення люстрації вимагав народ після Революції Гідності, періодично кидаючи у сміттєві баки чиновників часів Януковича. Коли перед Верховною радою в черговий раз запалали шини, нардепи з третьої спроби ухвалили відповідний законопроект у вересні 2014 року. Закон виявися сирим та юридично недолугим, але у влади не було політичної волі ні скасувати люстрацію, ні внести зміни до чинного законодавства. «Слово і Діло» пропонує подивитись результати люстрації за останні 5 років в цифрах, скільки чиновників звернулись до ЄСПЛ та що з цього вийшло.
Нагадаємо, що Конституційний суд понад 5 років розглядає закон про очищення влади на конституційність. Вже давно провалені всі строки розгляду справи. Періодично виникали розмови про скасування закону, зокрема, в червні та вересні 2019 року, але все марно. КСУ не хотів брати на себе негатив і відповідальність за скасування люстрації. Зрештою, як і парламент.
Ситуація ще довго не мала б свого вирішення, якби не рішення ЄСПЛ щодо п’ятьох люстрованих чиновників часів Януковича у справі «Полях та інші проти України». У жовтні минулого року ЄСПЛ визнав, що звільнення п'яти держслужбовців України відповідно до «Закону про очищення влади» не відповідає Конвенції про захист прав людини та порушує права посадовців.
Санкції, розшук, кримінальні провадження: кого з чиновників режиму Януковича більше не переслідуютьЩоб не плутатися, ми зібрали до купи всі дані про те, кого з чиновників режиму Януковича більше не розшукують, з кого зняли санкції, а стосовно кого зупинили кримінальні провадження.
Йдеться про колишнього першого заступника начальника слідчого управління Міндоходів Миколаївської області Дмитра Басалаєва, ексзаступника начальника кадрового управління ГПУ В'ячеслава Поляха, колишнього заступника прокурора Чернігівської області Олександра Ясю, колишнього начальника податкової інспекції міста Яремче ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області Романа Якубовського і про ексзаступника начальника управління АПК Олександрівської райдержадміністрації Донецької області Сергія Бондаренка, які оскаржили своє звільнення і дійшли до ЄСПЛ.
Суд постановив виплатити кожному з них по 5 тисяч євро як компенсацію моральної шкоди та відшкодувати судові витрати 2,7 тисяч євро судових витрат загалом на 5 позивачів.
18 лютого 2020 року Україна оскаржила це рішення Європейського суду, але через тиждень він набув чинності. Отже тепер Україна має виплатити понад 740 тисяч гривень люстрованим чиновникам.
Загалом протягом за п’ять років в Україні було люстровано 894 особи. Принаймні стільки чиновників занесено до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади».
Щодо 341 тисячі 197 осіб проводиться перевірка на відповідність положенням закону про люстрацію, ще щодо 133 осіб застосовані люстраційні заборони.
Мін'юсту України не відома сумарна вартість усіх позивних претензій люстрованих до України у провадженнях ЄСПЛ. Міністр юстиції Денис Малюська заявляв про намір подати до Ради законопроект, що передбачає створення комісії, яка розглядатиме скарги люстрованих громадян.
Раніше конституціоналісти розповіли у коментарі «Слово і Діло», що КСУ немає юридичних складнощів для скасування закону про люстрацію. В разі припинення дії закону «Про очищення влади» за компенсацією моральної шкоди зможуть звернутися тільки ті люстровані чиновники, які оскаржували своє звільнення, а таких осіб не так вже й багато.
Також ми розбирались, чому колишнім чиновникам часів Януковича стане простіше судитися в Україні.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»