Для економіки України ситуація складається не так плачевно, як це було в період кризи 2008-2009 років. Таку точку зору в коментарі «Слово і Діло» озвучив президент Центру антикризових досліджень Ярослав Жаліло.
Фахівець пояснив, що зараз непроста ситуація з нестачею коштів у бюджеті. У перші місяці ми недобрали бюджетний прогноз, а значна частина дефіциту бюджету залежить від рівня курсу.
«Якщо зараз за рахунок девальвації ми наздоженемо прогноз щодо курсу, то можна говорити про те, що якісь надходження до бюджету будуть», – зазначив він. Економіст при цьому уточнив, що це спрацює тільки в короткостроковому періоді, а далі починають включатися інші механізми.
За його словами, у разі падіння світового попиту на товари, які експортує Україна, відбудеться падіння виробництва в країні.
«Це тягне за собою те, що виробники не платять податки, ПДВ, податок на прибуток, співробітники отримують меншу зарплату. У результаті отримуємо набагато менше надходжень до центрального і місцевих бюджетів. Звичайно, варто врахувати, що якщо буде менше експорту, то якусь частину відшкодовувати експортерам вже не доведеться», – прокоментував Ярослав Жаліло.
Наслідки світових фінансово-економічних кризСвітова економічна криза близько, вважають у МВФ і Світовому банку. Слово і Діло пропонує подивитися, які кризи вже пережив світ.
Він нагадав про кризу у 2008-2009 роках. У цей період Україна була серед лідерів за динамікою обвалу економіки. Однак, незважаючи на низку проблем в економіці, зараз ситуація все одно краще за багатьма напрямками, зауважив економіст.
Президент Центру антикризових досліджень пояснив, що наразі фінансова система в Україні більш стабільна. Немає такого навантаження корпоративних боргів, які були накопичені в кризовий період тих років.
Експерт також звернув увагу на те, що банківська система України більш стабільна порівняно з 2008 роком. Він уточнив, що тоді було більше 200 банків, а зараз 75 фінансових установ, які регулюються у тому числі міжнародними нормами.
«Важливо, що структура експорту зараз в Україні трохи інша. У 2007 році велика частина експорту складалася з продукції металургії та хімічної промисловості, а галузі значно впали в період кризи. На сьогоднішній день понад 50% – це продукція аграрного й харчового комплексу. Попит на таку продукцію зменшується набагато повільніше в кризи. Їсти хочуть усі», – прокоментував Ярослав Жаліло.
Він припустив, що в разі кризи для аграріїв ризиків буде менше. Набагато більше ризиків пов'язано з тим, що через несприятливі погодні умови прогнозується менший урожай.
«Є ризик того, що навіть маючи можливості експортувати продовольчі товари, через менший врожай Україна не зможе це зробити. Зараз важлива адекватна та оперативна реакція НБУ на вірогідні виклики», – підсумував президент Центру антикризових досліджень Ярослав Жаліло.
Нагадаємо, Мінекономіки зафіксувало падіння ВВП вперше з 2016 року. Відповідно до огляду економічної активності в січні ВВП України скоротився на 0,5%.
«Слово і Діло» пропонує подивитися, як змінювався курс гривні в момент падіння провідних біржових індексів на світовому фондовому ринку за останні 23 роки.
Раніше «Слово і Діло» писало, як впливала світова ціна нафти на курс гривні й рубля.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»